Що означає “блаженний”: походження, визначення, синоніми

Є слова, які мають контрастне значення, то є і позитивне, і негативне. До таких унікальних понять відноситься і «блаженний». Що значить це слово? Які у нього синоніми? Де вживається воно і в яких літературних творах зустрічається?

Походження слова

Слово «блаженний» запозичене зі старослов’янської мови, де воно мало значення, пов’язане з дієсловами «почитати», «вихваляти». Згідно з іншою версією, слово утворене від іменника «благо», що означає «щастя, добро».

Популярний словник російської мови під редакцією Гуськова А. П. стверджує, що значення «дурнуватий» або «юродивий» (тобто негативний відтінок) виникло від первісного значення слова «блаженний» – «святий». Святими вважали юродивих, або психічно ненормальних, які володіли, як вважали релігійні люди, даром передбачення.

Він з п’ятнадцятого року став відомий як юродивий, який зиму і літо ходить босоніж…, дарує зразки тим, кого полюбить, і каже загадкові слова, які деякими приймаються за передбачення.

Толстой Л. Н. «Дитинство»