Часто в ораторській та художньої мови використовуються прийоми виразності – для привертання уваги слухача, акцентування в мовленні. Це і структурні, і смислові акценти, і інтонаційні особливості, і синтаксичні. Одним з найпоширеніших виразних засобів є риторичне запитання.
Визначення.
Риторичне питання – це вопросительная конструкція речень, що передає певний посил так само, як і оповідний. Тобто не вимагає на поставлене питання відповіді.
У риторичному питанні має місце певне протиріччя між заданою синтаксичною формою – власне запитальної структурою і змістом.
Посил, який містить риторичне питання, пов’язаний з бажанням висловити певні емоції та настрої, задати конкретний тон. Риторичне питання передбачає готовий і зрозумілий для читача/слухача відповідь.
Використовуються риторичні питання:
- художніх текстах: віршованих і прозових,
- публіцистиці та ЗМІ,
- ораторському мистецтві.
Зазвичай в риторичному питанні закладено протест. Наприклад, у Олександра Грибоєдова «Горі від розуму» задається питання: «А судді хто?» – відповідь на який передбачає заперечення права оточення головного героя судити його вчинки.