Історія психології почалась у давні часи. Як говорять деякі вчені, наука настільки ж давня, як і людина, оскільки неможливо існування для представників нашого виду без розуміння мотивації і характеру оточуючих. Спершу подання були емпіричними, а перехід до теорії стався, коли остаточно стало ясно, що все спостережуване має якісь природні причини. Принцип назвали детермінізмом – саме на ньому базується наука про психіку.
Як все починалося
Історія розвитку психології як науки, як вважається, починається з написаного Аристотелем праці, присвяченого душі. В якості самостійної наукової дисципліни вона остаточно сформувалася близько століття тому. Тривалий час психологія була елементом богослов’я, філософії. У деяких наукових колах її позначали іншими термінами, наприклад, ментальної філософією. В даний час вчені не впевнені точно, що саме став автором слова «психологія». Є припущення, що його ввів Меланхтон, інші приписують Гоклениусу.
Значні зміни можна бачити, аналізуючи історію розвитку психології в дев’ятнадцятому столітті. До цього століття розглянутий термін не зустрічався в працях англійських вчених або французів, зате поширеними поняттями був пневматология, душесловие. Втім, якщо сучасна людина загляне в праці, видані під такими заголовками, знайти в них щось спільне з сучасними уявленнями про психології буде вкрай важко. Так склалося, що психологічні знання накопичувалися в різних областях інтелектуальної активності людини.
Неможливо говорити, що історія психології повністю повторює еволюцію навчань, присвячених душі і духовному. Звичайно, деякі збіги спостерігаються до моменту, коли розглянута дисципліна одержала самостійність, але метафізична психологія, як і емпірична, мають виключне велика кількість нюансів, що не дозволяють прирівнювати до них науку, настільки важливу для людства у наші дні.
