У шкільному та університетському курсі обов’язково розглядають поняття, основні властивості екосистем, біоценозів, популяцій, співтовариств. Уявлення про цих визначеннях і суті об’єктів дають в рамках біології, екології. Нерідко зачіпають такі поняття також в географії. Сучасна наука вважає, що природа навколишнього нас світу – це цілісна система. Не грає ролі, яка її середовище – вода або проживання на суші.
Теоретичний підхід
Властивості екосистеми, біогеоценозу розглядаються в рамках загальної науки, присвяченої складним системам. Основоположником цього напряму був Л. фон Берталанфі, який працював у двадцятому столітті. Приблизно в кінці сорокових років їм були видані декілька робіт, які розглядали можливість системного підходу до численних проблем оточуючого нас світу. В наш час розроблена ним теорія стає все більш значущою на тлі природного кризи і антропоморфного впливу.
Загальна теорія
Розглядаючи структуру, властивості екосистеми, спершу важливо визначити, про що взагалі йде мова. Системою прийнято позначати компоненти пов’язані між собою і вступають у взаємодію, що формують цілісний об’єкт. Під цілим прийнято розуміти єдність, сформований численними елементами, що характеризується строго визначеною структурою, тобто специфічним становищем окремих частин і строго певним характером взаємного впливу.
Ключові властивості екосистеми:
- інтегрованість;
- ізольованість;
- цілісність;
- равновесность;
- стабільність;
- керованість;
- стійкість;
- емерджентність.