Події на острові Даманський у березні 1969 р.

Сьогодні деякі люди зможуть з точністю сказати, чим же відомий острів Даманський. Але навіть вони не всі уявляють в подробицях ті події, які потрясли весь СРСР в 1969 році. Тому розповісти про нього буде вельми корисно

Де він знаходиться

Почнемо з того, що це невеликий острівець (менше 1 квадратного кілометра), розташований на річці Уссурі, на Далекому Сході. Знаходиться він в 230 кілометрах від Хабаровська, а найближчий великий російський місто – Лучегорск, всього в 35 кілометрах на схід.

Свою назву острів отримав ще в 1888 році, коли тут загинув Станіслав Даманський – інженер, що працював над проектом про прокладання Транссибірської залізничної магістралі. Переправляючись на човні через Уссурі під час бурі, він загинув. Води винесли тіло на крихітний безіменний острівець, який згодом отримав ім’я інженера.

Необгрунтовані територіальні претензії

У 1860 році Російська імперія підписала Пекінський трактат, точно встановлює межу між двома державами. Згідно з його умовами, межа проходить по китайському березі Уссурі, тобто, сама річка, як і всі острови, розташовані на ній, є власністю Російської імперії – китайці ж повністю відмовляються від будь-яких претензій.

Однак наприкінці 1950-х років Китай висловив протест, вимагаючи переглянути існуючий стан справ, провівши новий кордон посередині річки. У цьому разі СРСР віддав би сусідам не тільки половину Уссурі, але й частину островів, які відразу ж ставали спірними. В 1964 році була проведена консультація, але переговорів сторони не зійшлися в думці – в результаті завершилося безрезультатно. Вся річка Уссурі залишалася радянської.

Але влада Китаю не збиралися зупинятися на досягнутому. Навпаки, їх метою було продемонструвати США та Європі, що КНР є не менш лютим супротивником СРСР, ніж блок НАТО. Були висунуті в тому числі і абсолютно необґрунтовані вимоги, які ніяк не могли бути задоволені. У їх числі передача Монголії, Китаю, а також передача частини ядерної зброї. Зрозуміло, всі ці вимоги були відкинуті. Всі радянські інженери, що працювали в Китаї на будівництво заводів і прокладання доріг, були оперативно вивезені.

Влада КНР тут же заявили на весь світ, що СРСР перетворюється в імперію, яка намагається всіма силами задавити сусідні держави, що розвиваються. Згодом це вилилося в сумні події на острові Даманський – березень 1969 року був вже не за горами.

Події, що передували нападу

Варто відзначити, що до 1964 року радянські прикордонники досить спокійно ставилися до дрібних порушників кордону. Наприклад, китайські рибалки спокійно ходили на човнах по Уссурі, добуваючи рибу в радянській річці.

Однак після підняття питання про перенесення кордону політика командирів заставши повністю змінилася. Прикордонні катери патрулювали кордон, заважаючи рибалкам вести звичний промисел. У китайській пресі досить швидко з’явилися новини про те, що радянські прикордонники прирікають простих людей на голод, погрожуючи затопити їх човни. Звичайно, на хвилі подібних новин Китай острів Даманський, як і раніше вимагав передати, разом з половиною річки Уссурі.

Незабаром з’явилися перші дрібні провокації. Спочатку селяни почали висаджуватися на острів, займаючись заготівлею сіна. При насильницькому вигнанні вони кричали, що знаходяться на своїй землі, яку захопили росіяни.

Дивіться також:  "Генії і аутсайдери" Малькольма Гладуелл – дослідження, гідне уваги

Кількість провокацій, затрагивавших острів Даманський, стрімко збільшувалася. Якщо у 1961 році їх було близько 100, то вже в 1962 перевищило 5000. За цим явно стояла політична воля Китаю – самі селяни ніколи не стали б ризикувати, порушуючи кордон.

Незабаром почалися справжні напади. Великі загони хунвейбінів (спеціально завербована молодь, старшокласників і студентів) перетинали кордон, влаштовуючи сутички з прикордонниками – китайські військові демонстративно не помічали цього. Рахунок таких сутичок йшов на тисячі.

Наприклад, 4 січня 1969 року на розташований поблизу острів Киркинский висадилися близько 500 осіб. Радянські прикордонники не застосовували зброю, однак бійки і дрібні сутички стали буденністю.

Втім, брали участь у провокаціях не тільки хунвейбіни, але і китайські прикордонники. Наприклад, молодший сержант Юрій Бабанський, який служив на заставі «Нижньо-Михайлівка» і згодом отримав звання Героя Радянського Союзу, розповідає про те, що кордон неодноразово порушували військові. Проте всі сутички проходили без використання зброї – лише жива сила. Тобто, іншими словами, китайські прикордонники нав’язували радянським звичайну бійку, то перевіряючи сили, то намагаючись спровокувати на відкриття вогню.

Провокація 2 березня

Почалася радянсько-китайський конфлікт на острові Даманський 2 березня 1969 року.

В ніч з 1 на 2 березня 77 китайських солдатів і офіцерів, озброєних карабінами Симонова і автоматами Калашникова, перетнули кордон, висадилися на острові і зайняли вигідну позицію – західний берег був значно вище, даючи суттєві переваги при обороні.

На жаль, група залишилася непоміченою. В 10:20 2 березня надійшло повідомлення, що в напрямку Даманського рухається група з 30 озброєних людей. Застава була піднята по тривозі, на місце вирушило 32 прикордонника за підтримки одного БТР-60. Поки старший лейтенант Стрельников – командир застави «Нижньо-Михайлівка» – намагався мирно врегулювати назріваючий конфлікт, керівник китайського загону віддав наказ відкрити вогонь. Радянські прикордонники опинилися між двох вогнів – з одного боку їх розстрілював малий загін, а в спину вдарила група, перейшла кордон раніше. Фактор несподіванки та триразове перевагу в живій силі призвели до того, що прикордонники були практично повністю знищені, встигнувши зробити лише незначний опір.

Однак стрілянина привернула увагу сусідньої застави – «Кулебякины сопки». Незабаром звідти прибуло підкріплення при підтримці одного БТР-60. Бій тривав приблизно 60 хвилин. У китайців виявилося при собі важке озброєння, включаючи міномети. Вони щільно обстрілювали радянські позиції, ускладнюючи ведення вогню.

Старший лейтенант Ст. Бубенін – командир застави «Кулебякины сопки» прийняв несподіване рішення. На зброю, що була бронетранспортері він здійснив рейд у тил противника. Обігнувши острів, він виїхав в тил ворога, завдавши йому значної шкоди. На жаль, броня бронетранспортерів не надто міцна – незабаром він був підбитий. Сам Бубенін лише дивом залишився живий, але від плану не відмовився. Діставшись до бронетранспортера загону Стрельникова, він продовжив бойові дії. Результатом цього рейду стало знищення китайського командного пункту. Але і другий БТР також був знищений.

Близько 13 години дня дезорганізовані китайці відступили. Вижили солдати за підтримки мирних жителів сусідніх сіл, надали допомогу пораненим, вивезли їх з поля бою.

Надійшли повідомлення, що на китайському березі готується до переходу велике бойове формування чисельністю до 5 тисяч осіб. На радянському березі терміново розгорталася 135-я мотострілецька дивізія за підтримки артилерії і систем залпового вогню «Град».

Дивіться також:  Актриса Валерія Кулікова: біографія, кінокар'єра і особисте життя

Бойові дії 15 березня

Однак, це був не єдиний конфлікт, потрясла острів Даманський. 1969 рік підкинув ще один неприємний сюрприз, причому зовсім скоро.

Спочатку в Китаї пройшли численні акції протесту – активісти влаштували пікет біля радянського посольства. У пресі конфлікт подавався, як висадка військ СРСР на острові, який завжди належав Китаю.

Щоб не загострювати і без того непросту ситуацію (нагадаємо, на дворі 1969 рік, світ ще не до кінця відійшов від Карибської кризи, будь-який необережний крок міг стати іскрою, з якої розгорілося б ядерне полум’я), радянське керівництво прийняло рішення відвести війська з острова. До 15 години дня на Даманському не залишилося ні одного солдата. Однак цим скористалася китайська сторона – почалася масова висадка солдатів.

Щоб не допустити захоплення острова, туди було відправлено загін з прикриттям з восьми БТР. Побачивши їх, противник поспішно залишив острів.

Вночі 14 березня спостерігачі помітили активне пересування на китайському березі. В ніч на 15 березня півострів Даманський зайняв загін з 45 осіб під прикриттям 4 бронетранспортерів. Командував загоном підполковник Е. І. Яншин.

В 10 годин ранку 15 березня події на острові Даманський отримали подальший розвиток. Китайська сторона почала обстріл позицій радянських бійців з використанням артилерії і мінометів – загальна вогнева міць становила за різними даними від 30 до 60 гармат. Незабаром в бій пішло 3 роти китайців – близько 500 осіб.

Через кілька годин запеклого бою нашим військам довелося відступити – втрати були значними, так і боєзапас підходив до кінця.

У результаті острів знову почали заполоняти китайці. Тоді генерал-лейтенантом О. А. Лосиком – командувачем військами Далекосхідного військового округу – було прийнято рішення про використання систем залпового вогню «Град», що були на той момент абсолютно секретними. Ефект виявився просто приголомшливим. Сотні випущених снарядів буквально перемішали острів, винищивши всіх, хто на ньому перебував. Був знищений не тільки основний загін і резерви, але і артилерія, міномети, боєприпаси.

Мотострільці і прикордонники знову зайняли острів Даманський. Близько 19 годин китайці зробили одну за одною три спроби атакувати, але всі вони були легко відбиті.

Багато сержанти і офіцери отримали за цю операцію нагороди. П’ятьом було присвоєно звання Герой Радянського Союзу. На жаль, трьом з них — посмертно.

Сили сторін

Загальна кількість людей і техніки, задіяної в двох прикордонних конфліктах на боці СРСР, відомо досить точно – близько 250 чоловік і 17 бронетранспортерів.

А от точно назвати кількість солдатів і офіцерів, а також артилерії, що брали участь в атаці на острів Даманський 1969 р, досить складно – китайські архіви досі зберігаються під грифом секретно. Але найбільш природним здається число 2500 осіб. Дані по артилерії, на жаль, у відкриті джерела інформації не проникали.

Втрати

Точно така ж картина спостерігається в плані підрахунку втрат. Радянській стороні подія на острові Даманський 1969 року коштувало 58 вбитих і 94 поранених, не рахуючи кількох знищених бронетранспортерів.

Дивіться також:  Гендерна дисфорія: види, причини, симптоми і лікування

Китайські ж офіційні дані сильно різняться з тими, які представлені неофіційними джерелами. Влада стверджує, що КНР в конфлікті втратила 68 чоловік убитими і 71 пораненими. Однак існує версія, що тільки було вбито більше 800 осіб – кількість поранених залишається невідомим.

Точні цифри, напевно, зберігаються в архівах китайських спецслужб. Там є всі важливі дані, пов’язані з конфліктом, завдяки якому став відомий острів Даманський – 1969 рік став для нього пам’ятним за всю історію. Але, на жаль, ці дані не розсекречені і невідомо, чи будуть вони віддані широкому розголосу.

Варто зазначити, що радянські солдати і офіцери, що потрапили в полон до китайців, були жорстоко вбиті. За результатами проведеної експертизи перед смертю їх катували, мабуть, намагаючись отримати якусь важливу інформацію.

Достовірно відомо, що така доля спіткала одного бійця з загону Стрельникова, першого вступив у нерівний бій. Єфрейтор Павло Акулов був захоплений в полон в несвідомому стані. Понівечене під час тортур тіло солдата було передано радянській стороні лише 17 квітня.

Втім, багато тіла бійців, які опинилися тимчасово на території противника, були знівечені вже після їх смерті.

Тимчасове перемир’я

Після того, як всі спроби захопити острів Даманський не увінчалися успіхом, уряд КНР знову запропонував колегам з СРСР сісти за стіл переговорів. Але провокації не припинялися. Китайські військові, як і раніше, намагалися захопити острів. Лід на річці Уссурі розтанув, з-за чого висадка великих сил радянських військ стала вельми скрутній. Всі спроби перешкодити супротивникові зайняти позицію зводилися до кулеметного і снайперського вогню.

10 вересня, незадовго до початку переговорів, було заборонено вести вогонь на цьому напрямку. Переговори про необхідність перегляду кордону велися дуже довго, але жодних зрушень у найближчі десятиліття не спостерігалося.

Як вважають багато експертів, провокація на острові Доманском була нічим іншим, як перевіркою сил. Не покладаючись на ядерне озброєння (яке вже було в Китаї), влада КНР сподівалися використовувати величезний чисельну перевагу в живій силі на випадок війни з СРСР. Однак, як показав конфлікт, навіть трикратне чисельну перевагу не гарантувало успішного проведення операції, а тим більше – війни. Тому будь-які спроби зіпсувати відносини з північним сусідом або, тим більше, оголосити йому війну, були припинені.

Подальша доля острова

Остаточно доля острова зважилася тільки після розпаду Радянського Союзу. Могутня імперія перестала існувати в березні 1991 року. А вже через два місяці, у травні 1991 року острів Даманський віддали Китаю.

На сьогоднішній день він перейменований в Чжэньбао дао, що перекладається як Дорогоцінний острів. На цьому територіальний конфлікт був вичерпаний – Російська Федерація прийняла вимоги китайської сторони, віддавши острів, просочений кров’ю півсотні радянських прикордонників і мотострільців.

Висновок

На цьому закінчуємо нашу статтю. Тепер ви знаєте достатньо про острів Даманський – конфлікт з Китаєм, численні провокації та подальшу його долю. Навряд чи в найближчому майбутньому цей невеликий клаптик землі, затапливаемый під час весняного водопілля, знову стане причиною міжнародного конфлікту.