Населення Норвегії: чисельність, щільність, склад, вікова структура. Економіка Норвегії

Кількість жителів Норвегії не перевищує 5 250 000 чоловік. П’ята частина населення проживає на півдні країни. На землях в районі фіордів Осло зареєстровано п’ятдесят відсотків норвежців. Максимальна щільність населення відзначається у великих населених пунктах. Сільські жителі залишають рідні краї і переселяються в міста.

Розселення

Максимальна чисельність населення в Норвегії відзначена на заході, сході та півдні держави. На цих територіях проживає майже вісімдесят відсотків. Десять років тому кількість громадян країни було на сімсот тисяч менше. Її зростання пов’язане з напливом мігрантів, який в 2017 році склав 26 000 чоловік. Природний приріст не перевищує 18 000. У 2016-му чисельність населення Норвегії збільшилася на 40 000.

Список великих міст країни:

  • Берген (224 000).
  • Тронхейм (145 000).
  • Ставангер (106 000).
  • Берум (98 000).
  • Kristiansand (70 000).
  • Фредрікстад (66 000).
  • Тромсе (57 000).
  • Драммен (53 000).

Столиця держави – Осло. Мегаполіс займає вершину однойменного фіорду. В ньому знаходиться крупний морський порт, в якому швартуються океанські судна.

Сплеск народжуваності в країні прийшовся на сімдесяті роки минулого століття. На той момент в кожній норвезькій сім’ї росло два або три дитини. У 1980 році цей показник змінився в меншу сторону.

Етнічна структура

Аж до останнього часу країна була мононаціональною. На корінних норвежців доводилося 95 % чисельності населення Норвегії. Відносно великою етнічною групою в державі вважаються саами. Їх кількість становить сорок тисяч людей. Крім них, етнографи виділяють діаспори квенья, шведів, євреїв, циган і росіян. До категорії квенья прийнято відносити фінів, які перейняли звичаї і традиції корінних норвежців.

Зростання кількості вихідців з СРСР припав на останні десятиліття XX століття. Після хвилі російськомовних переселенців чисельність населення Норвегії збільшувалася за рахунок біженців з країн Близького Сходу. У XIX столітті основний потік мігрантів йшов з сусідньої Швеції.

Частка поляків не перевищує 1,3 %, німців 0,8 %. На данців припадає лише один відсоток. Кількість шведів в країні поступово скорочується, сьогодні воно досягло 1,6 %.

Дивіться також:  Домашнє насильство: статистика, причини, статті закону, куди звертатися?

Міграційна політика

На початок XX століття стагнація економіки Норвегії спровокувала масовий відтік місцевих жителів з країни. Більшість виїжджало в Сполучені Штати Америки. У 1860 році країну покинуло більше десяти відсотків жителів. Міграційний потік зупинився тільки після початку Другої світової війни. Вона призвела до погіршення рівня життя в заможних європейських державах.

У 1960-му було зафіксовано різке збільшення іммігрантів, яке безпосередньо вплинуло на чисельність населення країни. Норвегія прийняла біженців з Азії, Африки, Східної Європи та Південної Америки. Левова частка приїжджих оселилася в районах Осло та інших великих населених пунктів країни.

У 2017 році статус мігранта отримали близько 49 000 чоловік. Щодня в країні залишається близько сімдесяти іноземців. Згідно зі статистичними даними 2013 року, країна щорічно приймає близько 76 000 підданих іноземних держав. З них закріплюється на території Норвегії близько 40 000.

З-за масових заворушень і протестів місцевих жителів влади посилили міграційну політику. Шанс отримати право тривалого перебування в країні і статус громадянина мають тільки вихідці з розвинених європейських держав. Пріоритетне завдання комітету з демографії полягає в корекції національного складу населення Норвегії.

Релігійні групи

Більшість корінних жителів країни відвідує прихід лютеранської церкви. Вона зведена в ранг державної, а її діяльність регламентована Міністерством освіти Норвегії. На сьогоднішній день прихід ділиться на одинадцять єпархій. У середині XX століття жінки отримали право займати посади священнослужителів. Перший прецедент відбувся в 1961 році. Лютеранську церкву регулярно відвідує більше дев’яноста відсотків норвежців.

В країні проголошена свобода віросповідання. В обов’язки держави входить надання фінансової допомоги не тільки лютеранського приходу, але й інших релігійних концесій. До останніх належать п’ятидесятники, чисельність яких перевищує 50 000 осіб. Лютеранську вільну церкву відвідує приблизно 20 000. До методистам відноситься 42 000 віруючих, до баптистів 10 000. Свідки Єгови представлені 15 000. Адвентистів налічується 6 000 послідовників.

Дивіться також:  «Муму»: чому Герасим пішов у село?

Мусульманське співтовариство активно розвивається за рахунок мігрантів з ісламських держав. У 2010 році воно складалося з 50 000 членів. Частка католиків склала всього 36 000. Юдеїв налічується 1 000.

Демографічна ситуація

У 2015 році коефіцієнт народжуваності становив 11,4 на тисячу чоловік. У наступному періоді цей показник знизився на 1,19. Максимальний приріст населення відбувся в 2008-м У 2017 році було зафіксовано понад 60 000 фактів народження. Кожен день в Норвегії на світ з’являється близько ста осіб.

При цьому смертність становить 44 000 норвежців в рік. У день вмирає близько 70 людей похилого віку. Гендерні особливості населення Норвегії виглядають наступним чином: на частку чоловіків припадає 51 %, жінки становлять 49 %. Очікувана швидкість приросту чисельності громадян країни дорівнює 184 осіб на добу.

До непрацездатним мешканцям відносять жителів віком 15 років і старше 64. Коефіцієнт загальної демографічної навантаження становить 51,4 %. Цей показник говорить про те, що на плечі працездатного населення Норвегії покладена висока соціальна навантаження. Один працюючий громадянин забезпечує двох утриманців.

Коефіцієнт потенційного заміщення досяг 27 %, показник пенсійної навантаження перевищив 24 %.

Вікова структура населення Норвегії

У 2017 році в країні проживає 18 % людей, вік яких менше 15 років, 66 % дорослих до 65, 16 % громадян похилого віку старше 64 років. У цифрах ці статистичні дані представлені наступним чином:

  • 955 000 дітей віком до 15 років;
  • 3 500 000 осіб до 65 років;
  • 850 000 осіб старше 64 років.

У 2005 році вікова структура носила дещо інший характер. На частку дітей припадало 20 %, на дорослих 65 %, на пенсіонерів 15 %. Наведені дані свідчать про те, що кількість підлітків і молоді скоротилася. Цьому сприяє кілька факторів, у тому числі і розвинена економіка Норвегії.

Дивіться також:  Грошові одиниці країн світу (фото)

Рівень життя

Країна з року в рік входить в число країн з найбільш високим доходом. У 2004 році вона отримала перше місце за індексом людського розвитку, це говорить про високий рівень життя. Всі громадяни є членами державних фондів, відповідальних за пенсійне і страхове забезпечення. Ці системи охоплюють надання планової та екстреної медичної допомоги, виплату допомоги по старості та інвалідності.

Товариство Норвегії відрізняється однорідністю. Сама забезпечена група в країні – робітники, які зайняті у нафтовидобувній галузі. Вони заробляють приблизно 300 000 крон на рік. Працівникам сфери обслуговування платять 160 000. Середня заробітна плата в державі становить 210 000 норвезьких крон.

Соціальна політика держави орієнтована на сім’ю. Мова йде про систему відпусток, які надаються молодим батькам. Щорічно 12 % батьків йдуть в тривалу відпустку, пов’язану з народженням спадкоємця. У 1996 році це значення становило лише 4 %. Плюс Норвегія виплачує допомоги тим мамам, чиї діти не відвідують дошкільні установи. Таким способом держава стимулює сімейне виховання.

Щільність населення

Площа території країни складає 323 000 км2. Щільність населення Норвегії в 2017 році становить приблизно 16 чоловік на один квадратний кілометр.

Економіка

Основу благополуччя країни становить діяльність нафтогазової промисловості Норвегії. У XXI столітті держава увійшла у рейтинг, складений виходячи з обсягів видобутку нафти. Залежність від експорту досягла 50 %. На торгівлю технологіями припадає 15 %. У Норвегії розвинений державний сектор економіки. Він почав формуватися в середині XX століття.

На частку державних підприємств припадає вісімдесят відсотків всіх промислових об’єктів країни. Вони представлені компаніями, зайнятими в телерадіомовленні, комунікаціях, поштовому повідомленні. А також у залізничному і повітряному транспорті, електроенергії, лісовому господарстві, металургії, виробництві алкогольної продукції, банківських послугах, видобутку кам’яного вугілля, випуску медичного устаткування та фармакологічних препаратів.