Наочні методи навчання: види, класифікація та особливості

Наочність – це свідомо влаштований показ об’єкта або його принципу дії для того, щоб допомогти учням зрозуміти і застосувати. Наочні методи навчання дозволяють показати простоту і зрозумілість того образу, який учень створив у процесі уяви, сприйняття і мислення. При навчанні прийнято використовувати:

  • знакові моделі (рівняння, математичні або хімічні формули);
  • природні матеріальні моделі (муляжі, реальні предмети, геометричні тіла);
  • умовні графічні зображення (схеми, географічні карти, ескізи, креслення);
  • динамічні моделі (телефільми, діапозитиви).

Джерелом набуття знань вважається наочність.

Класифікація наочних методів навчання

Наочні методи – це ті, при яких засвоєння необхідного матеріалу значно залежить від використання наочних посібників, а також технічних засобів, що використовуються в даному процесі. Як правило, вони використовуються спільно з іншими засобами навчання, наприклад, словесними або практичними. На дві групи можна поділити всі наочне вчення:

  • Демонстрація. Передбачає показ дослідів, відеоматеріалів, приладів, презентацій.
  • Ілюстрація. Вони увазі показ таблиць, картин, а також плакатів.
  • Такий поділ на групи наочних методів навчання вважається умовним, оскільки в практиці викладання склалося історично. Воно не виключає можливості застосовувати і інші засоби наочності: комп’ютери, інтерактивні дошки, телебачення. Використовуючи наочні методи, слід дотримуватися наступні:

    • відповідність наочності віку дітей;
    • показ здійснювати лише в потрібні моменти і не перевантажувати ними навчальний процес;
    • забезпечити хорошу видимість всім учням;
    • чітко виділити головне, показуючи ілюстрації;
    • показ супроводжувати чіткими поясненнями;
    • погоджувати демонстрацію і зміст;
    • залучати вихованців до участі в процесі;
    • поєднувати форми і методи подання навчального матеріалу, враховуючи специфіку наочних посібників.

    Роль наочних методів

    Обставини застосування наочних методів навчання носять суперечливий характер. Їх основне завдання – формування мислення учнів на чуттєво-наочних відчуттях і наближення школи до життя. З іншого боку, навчають дітей у школі, а не в реальному житті. До цих пір область використання наочності у шкільному навчанні ще не визначена. Проведені дослідження показують, що не всі вчителі мають чітке уявлення про використання наочності, коли треба використовувати її і скільки, щоб вона була корисна, в яких випадках краще від неї відмовитися, щоб не нашкодити. У підручниках з педагогіки кажуть, що при всіх перевагах наочності при невмілому її використанні можна досягти основної мети освіти, а підмінити її яскравим засобом. Наочні посібники, як правило, знаходиться у відповідності з програмами та змістом підручників, методами навчання і прийомами. Вони повинні відповідати науковим і естетичним вимогам і відповідати віку учнів.

    Зв’язок наочних і словесних методів

    Наочні методи навчання завжди в тій чи іншій мірі пов’язані зі словесними. Таке тісне єдність наочності, а також слова пояснюється діалектичним розумінням реальності і передбачає єдність використовувати живе споглядання, практику і абстрактне мислення. Основні форми поєднання слова і наочності наступні:

    • використовуючи слово, під керівництвом вчителя учні спостерігають за об’єктом, знання вони отримують у процесі спостереження з самого об’єкта;
    • з допомогою слова, отриманих спостережень і знань учнів вчитель веде їх до осмислення явищ і зв’язків, які можна побачити в процесі сприймання;
    • всі відомості про об’єкт учні отримують із словесних пояснень вчителя, а наочні посібники конкретизують і підтверджують словесні повідомлення.

    Спираючись на спостереження школярів, учитель об’єднує отримані ними відомості, робить узагальнення і відповідні висновки. Існують різні форми навчання, які пов’язують наочність зі словом. Залежно від змісту теми, наявних знань учнів, наявності наочних засобів, слід раціонально поєднувати словесні і наочний методи навчання в кожному певному випадку.

    Дивіться також:  Кекси в силіконових формочках на сметані: рецепт з фото

    Наочні і практичні методи навчання

    Як було викладено раніше, існують дві групи наочних методів:

    • ілюстрації – показ учням ілюстрованих посібників (портретів вчених або замальовок на дошці, в тому числі і зроблених самими учнями, карт, які сприяють усвідомленню досліджуваного матеріалу);
    • демонстрацій – використання дослідів, технічних установок, препаратів, навчальних телепередач і фільмів.

    Крім цього, поряд з наочними, широко використовуються і практичні методи навчання. До них можна віднести:

  • Бесіду – це навчання у формі запитань і відповідей. Вона застосовується на будь-якому етапі навчання і використовується для:
    • отримання нових відомостей;
    • закріплення одержаних відомостей;
    • контролю та оцінки знань;
    • повторення раніше вивченого матеріалу.

    При проведенні бесід слід виконувати такі вимоги:

    • вчитель повинен формулювати питання чітко і коротко, ставлячи їх у логічній послідовності, змушувати мислити учня, але не перевантажувати кількістю;
    • учень зобов’язаний давати повні, аргументовані відповіді, що відбиває самостійне мислення, викладати їх в літературній формі, конкретно і ясно;
    • звертатися до всього класу з питанням і тільки після невеликої паузи називати прізвище відповідального учня.

    При правильній постановці питань вона може носити евристичний характер і учні зможуть знайти вирішення поставленої проблеми самостійно.

  • Диспут – в основному застосовується при проведенні позакласних заходів при обговоренні тем, які зачіпають злободенні питання.
  • Екскурсія – захід, що носить освітній характер. Її проводять як перед вивченням нового матеріалу, так і після закінчення для його закріплення.
  • Експеримент і лабораторна робота – під час проведення заняття учні практично застосовують отримані знання. Для успішного проведення необхідно якісне обладнання, чітка інструкція від вчителя і життєве значення експерименту.
  • Робота з підручником – самостійне вивчення матеріалу, використовуючи навчальні посібники.
  • Гра – використовується для проведення дозвілля з елементами пізнавальної діяльності.
  • Вправи – метод для повторення отриманих знань. Виробляє навички і розвиває розумові здібності дітей.
  • У всіх перерахованих практичних методах навчання в педагогіці можливе застосування різних наочних засобів. А спільне застосування наочних і практичних методів навчання дає відмінні результати.

    Прийоми і наочний метод

    Показ картин, ілюстрацій, таблиць, демонстрація відеофільмів, слайдів, діафільмів – всі ці наочні засоби є важливим методом навчання дітей, які дозволяють вирішити багато дидактичні завдання. Метод ілюстрацій формують наочні образи статичного характеру, а метод демонстрацій використовують для створення динамічних наочних прикладів. Наочні методи сприяють формуванню у дітей чітких уявлень про навколишній світ, впливають на розвиток мислення.

    При навчанні підростаючого покоління використовують прийоми наочного методу навчання – показ зразка і показ способів дій. Дані прийоми засновані на наслідуванні і дають можливість дитині опанувати нові знання та вміння. Показ виконання дій у визначеному порядку використовується на музичних і спортивних заняттях, на уроках образотворчої діяльності і трудового навчання. Цей прийом ставить перед дітьми завдання виконувати майбутню роботу, концентрує їх пам’ять і увагу. Показувати треба чітко і точно, щоб дітям було зрозуміло кожен рух і особливості його виконання. Дії повинні супроводжуватися словом.

    Наочні методи навчання на уроках російської мови

    Наочні посібники з російської мови дозволяють базуватися на зоровому і слуховому сприйнятті учнів. Використання наочності допомагає активізувати увагу учнів, що допомагає їм швидше і грунтовніше засвоїти матеріал. При вивченні російської мови використовують такі види наочних посібників:

    • Таблиці – це записи у вигляді тексту або чисел, розташовані в установленому порядку. Дані часто розміщені в колонки або згруповані разом малюнки і схеми з текстом. За призначенням вони поділяються на пізнавальні, тренувальні та інструктивні.
    • Ілюстрації – малюнки і схеми різних предметів, що знаходяться в підручнику. До окремих вправ ілюстрації роблять на аркушах паперу або використовують діапозитиви.
    • Дидактичний матеріал – спеціально розроблені посібники для самостійної роботи учням. Вони призначені для формування навичок написання.
    Дивіться також:  Що таке НЛП? Техніки, правила і прийоми нейролінгвістичного програмування

    Наочні методи навчання застосовують як при поясненні нових відомостей, так і при їх закріпленні. Дидактичний матеріал з використанням карток іноді звільняє учнів від переписування вправ, що дозволяє виконати більше завдань. Частина наочних посібників учні здатні виготовити самі. Це допомагає їм краще розібратися з досліджуваним матеріалом, а іноді і викликає зацікавленість.

    Наочні методи на уроках фізкультури

    Методи наочного навчання на уроках фізкультури сприяють швидкому і правильному засвоєнню матеріалу і збільшують зацікавленість в досліджуваних діях. Дієвість методів багато в чому залежить від їх відповідності віком учнів. Наочність особливо результативно сприймається учнями молодших класів. У них розвинене почуття наслідування, схильність дотримуватися живого прикладу. Крім цього, на початкових етапах навчання, методи наочності використовуються частіше, ніж при закріпленні і вдосконаленні. В останньому випадку їх застосовують для усунення помилок. На уроках фізичного виховання користуються: схемами, плакатами, демонстрацією кінофільмів, замальовками. Демонструючи наочні посібники, учитель полегшує сприйняття учням рухового дії.

    Наочність на уроках читання

    Одним з важливих принципів дидактики є наочність. Навчання читання дає можливість застосовувати наочність у всьому її розмаїтті:

    • спостереження навколишнього світу під час екскурсій;
    • знайомство з гербариями, колекціями, макетами;
    • демонстрація кінофільмів;
    • перегляд репродукцій, картин та ілюстрацій;
    • прослуховування записів текстів.

    Використання діафільмів і кіно застосовується на уроках у вигляді перегляду невеликих фрагментів для ілюстрації або підготовки до переказу тексту. Можливо таке використання і під час узагальнюючих бесід в цілях пояснень при аналізі тексту. Читаючи і вивчаючи науково-популярні статті, діафільм можна переглядати перед читанням або по частинах у процесі роботи. При підготовці до читання використовують репродукції та ілюстрації, для ознайомлення з новими явищами, історичними подіями. При аналізі та узагальненні матеріалу наочний посібник допомагає легше зрозуміти, а потім і відтворити текст. При навчанні читання не треба перевантажувати заняття ілюстраціями, щоб не знизити роль досліджуваного тексту.

    Інтерактивна дошка – наочний посібник

    Використання персонального комп’ютера у школі істотно розширює потенціал наочних методів. Видеометод використовується для подачі нових знань, закріплення, контролю, узагальнення, систематизації, повторення, тобто виконує всі функції навчального процесу. Інтерактивна дошка дає можливість вчителю керувати демонстрацією комп’ютера, виводячи на екран репродукції, схеми, різні об’єкти, створювати, переміщати і змінювати предмети. Використовуючи її протягом усього уроку, педагог не витрачає час на зміну наочних посібників, очищення дошки, на написання вправ і завдань. На уроках з образотворчого мистецтва викладач може продемонструвати будь-які твори, наблизити зображення і звернути увагу на дрібні деталі. Вчитель при підготовці до уроку знаходить масу наочних посібників, які потім можна використовувати багаторазово, не турбуючись за їхнє збереження. При використанні такої наочності, підвищується якість освіти, учні залучаються до активної роботи. Застосування інтерактивної дошки є гідним прикладом наочного методу навчання в школі.

    Застосування наочних методів у початковій школі

    Для сприйняття наочності у дітей задіяні слухові, тактильні і зорові рецептори. Всі види наочних посібників не мають ніяких переваг один перед одним при їх застосуванні. На уроках природознавства найчастіше використовуються природні або близькі до натури об’єкти і зображення, а при вивченні граматики переважають умовні, у вигляді дуг і стрілець – для зв’язку між словами. Часто використовують декілька різних видів наочності для вивчення одного об’єкта. У початковій школі практично жоден урок не обходиться без наочних методів навчання дітей. Це пов’язано з психологічними особливостями учнів початкових класів. Наочні методи допомагають розвинути уяву, пам’ять і мислення. Важливим моментом є цілеспрямоване використання наочних засобів. Не слід захаращувати навчальний процес великою кількістю наочних посібників, щоб не відволікати дітей від сприйняття матеріалу і не заважати їм зосередитися на головному. При навчанні наочність завжди поєднується зі словесними поясненнями. Учитель керує спостереженням, яке здійснюють учні. Знання вони отримують, розглядаючи зовнішній вигляд об’єкта, його структуру і протікають в ньому процеси. Можлива й інша форма застосування наочності, коли вчитель розповідає все про об’єкт, а потім показує його для підтвердження і уточнення викладеного матеріалу. У першому випадку учні повністю залучені в процес навчання і роблять власні відкриття, що веде до кращого засвоєння матеріалу. У другому – вони пасивні спостерігачі. Особливості наочного методу навчання якраз і полягають у можливості його застосування в різних формах поєднання слова і наочності.

    Дивіться також:  Єнотовидна собака в домашніх умовах: фото і опис, харчування і звички

    Екскурсії – наочний метод навчання

    Інформаційне суспільство, в якому живуть школярі, вимагає від них уміння відібрати потрібну інформацію і навчитися з нею працювати. Ті ж проблеми стоять і перед учителем. Він повинен бути готовим відповісти на будь-яке питання учнів. Для цього він може скористатися різними методами навчання: словесних, практичних і наочним. Серед них – екскурсія, яка відноситься до наочних методів навчання. Під час проведення цього заходу в навчальних цілях відбувається спільна робота вчителя, екскурсовода та учнів. Вони вивчають дійсність, спостерігаючи її в умовах природності — завод, сільськогосподарське підприємство, пам’ятники — або використовують спеціально створені сховища колекцій: виставки і музеї. В ході екскурсій досягається засвоєння понять, теоретичних знань, умінь і навичок. Екскурсійний метод розвиває наочно-образне мислення, допитливість, уяву.

    Вивчення англійської мови із застосуванням наочності

    Уроки англійської мови без використання наочних посібників не дають відповідного ефекту. Найважливішим моментом для вчителя є правильно поєднувати наочність і словесні методи навчання для результативного засвоєння системи навичок, умінь і знань. Навчальна програма може містити ігрові елементи при виконанні вправ із застосуванням комп’ютерів:

    • при заповненні кросворду помилкова буква висвічується іншим кольором;
    • складання пропозицій, коли при натисканні курсором слово встає на визначене місце;
    • гра «мисливець», коли постріл (натискання курсором) проводиться після правильного аудіювання слова з потрібної картинці;
    • з’єднання слова з відповідним зображенням.

    Створюючи ефективну мотивацію учнів до здобуття знань, слід розумно поєднувати наочні посібники і словесні методи навчання.

    Висновок

    Наочність сприяє збільшенню ефективності навчання, учень засвоює матеріал набагато осмысленней і більш зацікавлено. Вона впливає на психіку учня, мобілізуючи і активізуючи її, збільшує засвоюваність матеріалу, зменшує стомлення, тренує уяву і спрощує весь навчальний процес. Засоби наочності застосовують при подачі нового навчального матеріалу, самостійної роботи учнів з придбання нових знань і умінь, під час перевірочних і контрольних занять. Слід зазначити, що використання наочних методів навчання нерозривно пов’язане зі словесними та практичними прийомами.