Не поставити в потрібному числительном м’який знак або поставити його не в тому місці — досить груба, але поширена помилка. Проте усунути її неважко — постановку м’якого знака регулюють всього кілька простих правил.
В іменах числівників м’який знак може стояти в двох місцях — на кінці слова або в середині. Бувають випадки, коли в деяких словах ставиться цілих два м’яких знака. Розберемося, які правила потрібно згадувати, якщо Ви сумніваєтеся — потрібен чи не потрібен тут м’який знак.
Коли в кінці слова треба ставити «ь», а коли цього робити не потрібно?
Запам’ятати дане правило найлегше.
- По-перше, м’яким знаком закінчуються всі цифри від п’яти до десяти, записані словами — «п’ять», «шість», сім», «вісім», «дев’ять» і «десять».
- По-друге, в обов’язковому порядку буква «ь» ставиться на кінці числівників, що закінчуються на «дцять». Наприклад — «тридцять», «двадцять», «сімнадцять» і так далі.
Важливо також відзначити, що м’який знак не слід ставити при відмінюванні деяких числівників у множині. Наприклад, слово «тисяча» у множині і родовому відмінку буде писатися як «тисяч», а зовсім не «тисяч» з «ь» на кінці.
Також правилом суворо забороняється ставити по два м’яких знака в простих числівників, що складаються з одного кореня і закінчуються на «дцять». Іншими словами, в слові «п’ятнадцять» м’який знак буде тільки один, і писати його потрібно на кінці слова. Ставити ще одну букву «ь» в середині — «пятьнадцать» — буде абсолютно невірно.
