Клаустрофобія (страх замкнутого простору): причини, симптоми та наслідки

Клаустрофобія (страх замкнутого простору) – розглянутий в психотерапії, психіатрії синдром, що проявляється патологічною реакцією людини на обмежені, тісні, замкнуті приміщення. Характерні об’єкти, що активізують стан – душові та ліфтові кабіни, невеликі кімнатки, солярії та інші подібні місця. У деяких пацієнтів страх виникає при знаходженні в обмеженому приміщенні одночасно з численною групою людей. Таке можливо, наприклад, в кабіні літака. В даний час найбільш часто зустрічаються фобіями є страх висоти і клаустрофобія.

Нюанси стану

Клаустрофобія (страх замкнутого простору) змушує страждає цим відхиленням людини знаходитись як можна ближче до виходу із приміщення, в якому активізуються неприємні відчуття. Основна причина, эскалирующая страх – побоювання, що людині може стати погано.

У деяких стан проявляє себе панікою, яка не піддається контролю. Відомо чимало випадків, коли клаустрофобія спостерігалася на тлі неврозів. Це властиво патологічним станам, спровокованим самими різними причинами.

Звідки прийшла біда?

Причини розвитку та методи лікування клаустрофобії – актуальне питання для сучасної медицини. Не останню роль у цьому відіграє частота зустрічальності явища. В даний час не вдалося визначити деякого вичерпного переліку факторів, здатних спровокувати формування фобії. Точно встановлено, що клаустрофобія вказує на наявність вираженого внутрішнього конфлікту. Відомо чимало випадків, коли явище формувався з-за раніше перенесеної важкої психологічної травми. Класичний приклад – пожежа в заповненому людьми тісному приміщенні (кінотеатр).

Розглядаючи причини і лікування боязні замкнутого простору, ряд фахівців прийшов до думки, що фобія пояснюється дитячими спогадами. Якщо в період дитинства дитина відчувала себе в небезпеці, високий ризик, що в майбутньому людина зіткнеться з клаустрофобією.

Нюанси і передумови

Встановлено, що причина боязні замкнутого простору в багатьох випадках – спадковість. Вчені виявили, що схильність до цієї фобії, а також до остраху відкритих дверей пояснюється генетичною схильністю, підкріплюється особливостями виховання конкретної дитини. Також визначили, що особи, які побоюються стабільності, бажаючі постійних змін і нових відкриттів, більшою мірою схильні до клаустрофобії, ніж ті, хто побоюються нового і незвіданого, змін і нововведень. Для другої групи більшою мірою властива агорафобія, тобто страх відкритого простору.

Намагаючись пояснити зазначене явище, а також розглядаю глибинну суть страхи (фобії) закритого простору, вчені визначили, що схильність до неї властива тим, у кого домінує інстинкт відкриттів. У другої групи осіб більш сильний територіальний інстинкт, тобто прагнення захистити свої володіння і забезпечити в житті стабільність, сталість, спокій.

Небезпеки і прояви

Точно знають, як називається хвороба (страх замкнутого простору) всі особи, для яких обмеження волі, навіть можливе, стає причиною сильного нервового потрясіння. Саме ця група людей страждає від клаустрофобії. У той же час психіатри уточнюють: практично будь-якій людині властиво прагнення до змін, але висока ймовірність розвитку клаустрофобії, якщо це супроводжується побоюванням стабільності.

Фахівці, розглядаючи причини і симптоми клаустрофобії, встановили, що предмет страхів для більшості пацієнтів – об’єкти, які пов’язані з ризиками для життя людини. Ця фобія не може бути вродженою, але вона дуже легко передається між людьми. Особливо це виражено відносно предметів, потенційно небезпечних для людини.

На прикладах

Уявімо, що один чоловік побоюється користуватися ліфтами – як називається фобія? Боязнь замкнутого простору. Якщо ця людина – мати малолітньої дитини, виключно великі шанси, що вона передасть свій настрій чаду. Це пояснюється повсякденністю: не звертаючи на це пильної уваги і не усвідомлюючи вимовного, жінка буде пояснювати дитині, чому і чому небезпечний ліфт, чому слід користуватися сходами і підніматися пішки. Дитина з малих років слідуючи за матір’ю, на рівні неконтрольованої звички засвоює необхідність користуватися сходами, а не ліфтом. Це призводить до неможливості формування самостійного думки, досвіду, на підставі якого людина може оцінити, якою мірою небезпечні ліфти в реальності.

Жертви і фактори

Пояснюючи на прийомі пацієнта, як називається боязнь замкнутого простору, чому цей стан потребує корекції і якого роду роботу належить виконати над собою, лікар зазвичай також приділяє увагу причин, що викликали фобію в конкретному випадку (якщо це представляється можливим встановити точно). З багаторічних спостережень фахівці виявили, що у значному відсотку випадків поштовхом, чинником для формування страху стає деякий пережите людиною подія, що спровокувало найсильніший страх. Нерідко таке трапляється в житті дитини, яка опинилася в невеликому замкнутому приміщенні. Наприклад, раніше було широко поширене наступне покарання: провинився закривали в темній коморі або підвалі. Альтернативний варіант: дитина грав у шафі, що дорослі по неуважності замкнули.

Дивіться також:  В який місяць Козероги народжуються? Основні характеристики знака

Відомі випадки, коли боязнь замкнутого простору формувалася на тлі падіння у водойму (басейн), якщо людина не вміє плавати. Відомі випадки, коли клаустрофобія формувалася, тому що дитина загубилася, не міг знайти батьків, опинився в щільному натовпі, сильно злякався. Спровокувати розвиток фобії може падіння в яму і тривале знаходження в ній через неможливість вибратися власними силами.

Причини і наслідки

З медичної статистики видно, що частіше цікавляться, що таке клаустрофобія і як від неї позбутися, люди, народжені у важких обставинах. Фобія у них зазвичай розвивається ще в дитинстві. Найбільшою мірою це властиве випадку, коли у момент народження дитина застрягла в шляхах материнської репродуктивної системи. Ця ситуація хоч і не усвідомлюється людиною, але надає сильний негативний вплив на підсвідомість, що позначається на всій майбутнього життя.

Встановлено, що вище ймовірність розвитку боязні замкнутого простору у тих, хто переніс тяжку хворобу або травму мозку.

Останнім часом розвивається теорія, що пояснює клаустрофобію зменшенням обсягів мигдалини, тобто мозкового елемента, відповідального за реакцію організму в момент переляку.

Відхилення і норма

Численні дослідження, присвячені цьому питанню, підтвердили, що боязнь скупчення людей у замкнутому просторі, агорафобія, страх висоти і будь-які інші фобії, властиві людині, присутні у будь-якого живого індивідуума. Різниця лише в тому, спокійні вони або активні. Наявність таких фобій – один з елементів еволюційного процесу, оскільки виживання людства багато в чому пов’язаний саме зі страхами. У колишні часи фобії грали виключно важливу роль. В даний час їх важливість як інструмента виживання пішла в минуле, але генетична пам’ять збережена. Оскільки в цьому немає необхідності, фобії не переходять зі спокою в активний стан, якщо не відбувається збій, немає впливу критичної ситуації.

Симптоматика відхилення

Помітити у себе страх замкнутого простору можна за двома основними проявами: здається, ніби в приміщенні недостатньо повітря, виникає страх обмеження волі. Перше називається фобією задухи. Гострий напад проявляє себе вираженим страхом захворіти, випадково отримати шкоду. Здається, що недостатньо кисню або він ось-ось закінчиться. На тлі цього виникає задишка, серце б’ється частіше і сильніше норми, зростає тиск, паморочиться голова, активно виробляється піт. У деяких людей стан близький до непритомності, інші можуть втратити свідомість. У будь-якому випадку напад супроводжується відчуттям небезпеки, яку неможливо контролювати або подолати.

Напад боязні замкнутого простору вказує на себе сильним кашлем, панічним станом, нудотою, болем у грудях і тремором. У деяких пересихає в роті, дере в горлі.

Лікарі відзначають, що в переважній відсотку випадків схильні до клаустрофобії особи не стільки бояться невеликого приміщення, скільки побоюються кисневого голодування. Вища ймовірність розвитку нападу при знаходженні в невеликому обмеженому приміщенні без вікон. Підвищена небезпека гострих проявів при знаходженні в підвалі, кабіні ліфта, літаку і салоні іншого транспортного засобу. Напад клаустрофобії можливий у невеликій кімнаті або при знаходженні в замкненому просторі.

Нюанси і розвиток ситуації

Безумовно, для людини, що страждає на клаустрофобію, хотілося б знати, які користь і шкода боязні замкнутого простору. На жаль, у наші дні, при поточному розвитку суспільства як такої користі від інстинктивного страху не залишилося, оскільки виживання людини регламентується іншими факторами, знаннями, навичками. А от шкода чималий, і в першу чергу для нормального функціонування в соціумі і використання всіх благ, доступних сучасній людині. Відомо, що при клаустрофобії панічна атака, стурбованість не завжди спостерігаються в замкнутому, закритому приміщенні. Нерідко люди стикаються з такими проблемами, якщо тривалий час знаходяться в не дуже комфортному місці – наприклад, змушені стояти в черзі.

Дивіться також:  Олександрійський маяк: фото, опис, історія та цікаві факти

Нерідкі випадки, коли при проведенні інструментальних досліджень в лікарні розвивається напад боязні замкнутого простору. МРТ – той тип вивчення стану людини, який найчастіше провокує таке явище.

Нюанси і прояви

З’ясовуючи, чим небезпечна боязнь (фобія) замкнутого простору, психіатри встановили, що схильні до такого психічного відхилення обличчя найчастіше неусвідомлено приймають рішення, здійснюють вчинки, намагаючись захистити себе від страхітливої ситуації. Класичний приклад: входячи в кімнату, людина неусвідомлено відразу знаходить вихід і займає позицію поблизу нього. Якщо двері закриті, це провокує тривожність.

При схильності до клаустрофобії людина навряд чи сяде за кермо автомобіля у період пікового навантаження на дороги, коли рух активно, на вулиці багато людей, висока ймовірність застрягти в пробці.

Напад фобії часто провокує людину роздягатися. Бажання зняти одяг не усвідомлюється і не піддається контролю.

Клаустрофобія і інші страхи

Певні явища притаманні численних людських фобій, включаючи страх закритих приміщень. Сюди відноситься виражена реакція НС (симпатичної, парасимпатичної). З-за нервового збудження активізується робота потових залоз, у роті сушить, збивається швидкість і ритм скорочення серця, тіло слабне, дихання збільшується.

Фобія провокує активізацію роботи кори надниркових залоз. В кровоносну систему викидаються виключно великі кількості адреналіну, з-за чого різко розширюються судини. З цієї причини паморочиться голова, можливий непритомність або близький до нього стан.

Чи можна якось допомогти?

Лікування боязні замкнутого простору в переважному відсотку випадків дає хороший результат. Найкращі підсумки спостерігаються при комплексному підході: одночасно пацієнту призначають медикаментозний, психотерапевтичний курси і психологічну програму. Найбільш ефективний фармакологічний метод – антидепресанти. Основне завдання цих препаратів – попередження панічних атак, гострої форми нападів. Хворий стає більш спокійним, нервова система отримує необхідні ресурси для відновлення, нормалізації, стабілізації роботи.

З’ясовуючи, як лікувати боязнь замкнутого простору, вчені розробили чимало підходів. Найчастіше застосовуються введення в транс, нейролінгвістичне програмування, логотерапевтия і десенсибілізуючий метод.

Як це працює?

На прийомі лікар обов’язково розповідає пацієнту, як вилікувати боязнь замкнутого простору, з чого почнеться програма і за рахунок чого вона повинна спрацювати. Спочатку лікар ініціює у клієнта гіпнотичний сон, щоб досягти розслабленого і спокійного стану. Потім відбувається пошук причини фобії і її усунення. Доктор вселяє хворому, що призводить до стирання з пам’яті ірраціонального страху. Людина отримує впевненість в собі, стає сильнішою.

Десенсибілізуючу лікування – ще один підхід, розроблених вченими, искавшими шляхи, як позбутися від боязні замкнутого простору. Цей метод передбачає вивчення хворим способів розслаблення. Такі техніки пацієнту доведеться застосовувати самостійно. Вміти користуватися ними особливо важливо, якщо раптово приходить гострий непередбачуваний напад.

Вправи і програмування

Досить широко поширена практика корекції клаустрофобії допомогою гімнастики. Вправи, що практикуються в психології: нагнітання, невідповідність, повінь. Їх роблять строго під контролем кваліфікованого лікаря. Іноді курс лікування передбачає фізичну гімнастику. Класичний підхід – технології Джекобсона, спрямовані на розслаблення м’язів.

Нейролінгвістичне програмування – популярна техніка, активно розвивається в останні роки. Курс лікування практикують, застосовуючи специфічну мову. Вважається, що таким чином людина сама себе заново програмує. Для досягнення успіху за цим методом необхідно спершу домогтися усвідомлення рівня остраху. Одне із завдань хворого – попереджати охоплення свідомості панікою, оскільки в такому стані розумно мислити і вести себе неможливо. Завдання лікаря – навчити пацієнта коректного виходу з панічній ситуації з мінімальною шкодою для власного організму.

Лікар пояснює: усвідомлюючи наближення нападу і розуміючи, що уникнути його не вдається, необхідно розслабитися в тій мірі, як це виходить. Застосовують спеціальні дихальні практики: вдих робиться через ніс, акцентуючи увагу на проходження повітря. Основне завдання при цьому – не піддатися паніці, не озиратися, не шукати несподіваний порятунок. Найлегше переносити напад, сконцентрувавши погляд на певному об’єкті на рівні очей. Слід зосередитися на ньому, досліджуючи найдрібніші деталі.

Нюанси і контроль

Людина, знаючи, що йому притаманні напади клаустрофобії, повинен навчитися управлінню, контролю поведінки. Важливий аспект – напрямок уявного потоку таким чином, щоб абстрагуватися від ситуації, фантазуючи і представляючи себе різні образи. Слід уявити щось приємне, позитивне, яскраве; всіма силами утримувати цей образ в голові, концентрувався на ньому, стимулюючи позитивний емоційний фон. Старанно дотримуючись такого сценарію, можна швидко пережити напад клаустрофобії – як правило, це лише кілька неприємних хвилин. Поступово стан, що натякають на близьку паніку, не буде переходити в напади, а ще через деякий час повністю пропаде.

Дивіться також:  Саморобні казкові герої своїми руками - цікаві ідеї та рекомендації

Лікування у психолога в першу чергу – освоєння здібності зустрітися з власним страхом. Під контролем лікаря пацієнт занурюється в таку ситуацію, м’яко зустрічається з нею, навчається розслаблятися і приймати те, що відбувається, усвідомлюючи ірраціональність власної реакції. Можна говорити про позитивному зсуві, якщо людина природно сприймає таку ситуацію.

Лікар стимулює розслаблення і відволікає хворого від страху. Успішність його роботи у цьому напрямі визначає результати курсу лікування. Крім яскравих образів слід застосовувати приємну музику, намагатися пригадати кумедні ситуації. Якщо хворому властива клаустрофобія, напади якої виникають в літаку або іншому обмеженому транспортному салоні, оптимальний метод терапії – відтворення ситуації, що стала тригером для фобії. Застосовують розроблені для цього тренажери.

Клаустрофобія у дитини

Крім випадків фізичного обмеження фобію замкнутого простору у дитини можуть спровокувати сімейні конфлікти, тривожний стан матері і часті сварки, скандали у будинку. Якщо чадо емоційно переживає такі ситуації, але не може нічого зробити для їх виправлення, формується психологічна травма. Її прояви будуть такі ж, як описані вище: задишка та активізація вироблення поту, прискорене биття серця, небезпека за своє життя і здоров’я, незважаючи на відсутність очевидної загрози. Без уваги до таких проявів з боку дорослих фобія набуває хронічну форму, і в дорослому віці впоратися з нею буде непросто. Найкращі перспективи у тих, хто починає програму лікування, будучи дитиною.

Клаустрофобія – один з підвидів тривожних розладів. При виявленні такої проблеми у дитини необхідно пройти комплексне обстеження з метою визначення можливих неврологічних проблем або труднощів формування особистості. Такі можуть стати передумовою для клаустрофобії або бути попередниками цього страху.

Нюанси виправлення стану

Виявивши у дитини клаустрофобію, починають лікування з когнітивно-поведінкової терапії. Основна ідея такої роботи – навчання контролю уваги і переключення його між емоціями і об’єктами, тим самим знижуючи рівень тривожності. Лікар навчає клієнта підходящим для його віку прийомів розслаблення, показує, як треба дихати, як вчасно розпізнати наростаючу напруженість, в який момент почати практикувати гімнастику, щоб попередити панічний напад.

При роботі з дітьми молодшого віку на допомогу приходить ігрова терапія. У невимушеній обстановці пацієнта навчають різним методикам когнітивно-поведінкового підходу. Первинна завдання лікаря – формування довірчих відносин з хворим. Створивши міцні зв’язки, лікар може допомогти пацієнту освоїти поведінкові моделі, що допомагають контролювати власний стан при впливі лякаючого фактора.

Методи і варіанти

Ще один можливий підхід до роботи з дитиною – занурення. Така терапія застосовується не тільки в боротьбі з тривожністю, але і як ефективний засіб при лікуванні панічних атак. Під контролем лікаря дитина опиняється в ситуації контакту з об’єктом, що провокує відчуття страху. Фобія являє собою неадекватну, занадто сильну реакцію організму, пояснювану якоюсь подією, що трапилося раніше. Поки емоційна реакція не буде виправлена, кожне зіткнення зі стресовим фактором буде провокувати гострі напади. Занурення як метод корекції стану передбачає застосування розслаблюючих методів із збереженням уваги на об’єкті страху. Имплозивный курс розрахований на зниження сили негативних відчуттів. Дитина поступово звикає до ситуації, вона викликає значно більш слабкий відгук. Завершальним кроком лікування стає пряме зіткнення з провокує напад об’єктом.

Хоча описана програма здається досить зрозумілою і логічною, практикувати її власними силами в домашніх умовах, без залучення фахівців не можна – є ризик нанести ще більш серйозну травму і порушити психічні процеси, що в майбутньому призведе до незворотної шкоди особистості людини. А ось правильний підхід до корекції стану, використання відповідних медикаментів, розслаблена обстановка спеціалізованого центру – оптимальний метод швидкого прогресу стану дитини.