Розчинами прийнято називати однорідні суміші, що складаються мінімум з двох компонентів. Один з них – розчинник. Він задає агрегатний стан розчину і, як правило, становить більшу частину його маси. При цьому в системі може міститися одночасно кілька розчинників і розчинених речовин. Класифікація розчинів досить обширна. Поділ їх на види може бути засновано на різних характеристиках.
Класифікація розчинів за природою розчинника
В даному випадку розчини поділяються на водні і неводні. Вода – найбільш поширений і універсальний розчинник на планеті, однак вона здатна розчинити не всі речовини. При виборі розчинника часто керуються так званим правилом подібності. Полягає воно в тому, що у водному середовищі краще розчиняються речовини неорганічної природи. Для розчинення органічних сполук ж необхідно застосовувати особливі органічні розчинники, наприклад, бензол, хлороформ або спирти.
За розміром частинок розчиненої речовини
Найбільш загальний принцип класифікації. В даному випадку виділяють два типи систем: істинні і колоїдні.
У першому випадку розчинена речовина знаходиться у вигляді окремих атомів і молекул. Розміри цих частинок настільки малі, що їх неможливо розрізнити візуально або за допомогою оптичного мікроскопа. Істинними є, наприклад, водні розчини кухонної солі, цукру або оцтової кислоти. Основною відмінною ознакою є відсутність помутнінь.
В колоїдних системах розчинена речовина знаходиться у вигляді агрегатів досить великого розміру (від 1 до 1000 нм), які помітні неозброєним поглядом. Світло, що проходить крізь такий розчин, конусоподібно розсіюється. Це явище отримало назву ефекту Тиндаля.
