Історія Стародавнього світу – історія язичницької культури, в рамках якої в суспільстві виділилася така частина населення, як жерці. Обрані в якості посередника між людьми і богами, жреці з часом перетворювалися у привілейований стан. А роль жерців почала зводитися до обману і стяжательству, до маніпулювання свідомістю людей. Якщо вас попросять: “Поясни значення слова жрець”, – що ви відповісте?
Хто такі жерці?
Якщо звернутися до тлумачного словника, то жерці – це служителі культу, які займалися відправленням релігійних обрядів, наприклад жертвопринесеннями, молитвами, замовляннями. Історія жрецтва налічує багато тисячоліть. Це явище зародилося ще в епоху первісного суспільства в період неоліту. Значення слова “жрець” пов’язане з його спільнокореневим словом “жертва”, і це не випадково. Адже ні один давній язичницький обряд не відбувався без принесення жертви: від квітів до людини. І власне сенс слова “жрець” означає не що інше, як “приносить жертву”.
Жерці в первісному суспільстві
Родові відносини у первісному суспільстві регулювалися загальними зборами всієї чоловічої частини громади, племені. На зборах обиралися вожді, старійшини і жерці. Спочатку жерці не мали жодних додаткових переваг. Вони, як і інші одноплемінники, працювали для колективу. Влада жерців визначалася повагою до нього одноплемінників, довірою, його заслугами і авторитетом. Первісні жерці – це “акумулятори” досвіду, навичок і умінь племені, а також особливостей світогляду та віри одноплемінників. Вони передавали накопичену інформацію від покоління до покоління.
