Історія виникнення та становлення валюти Франції – французького франка

Як і будь-яка країна-член Європейського Співтовариства, Франція також мала власну валюту до появи загальноєвропейської грошової системи. Французький франк був офіційною валютою Франції до введення в цій європейській країні євро, тобто до 1 січня 1999 року. Разом з євро знаходився в обігу до 17 лютого 2002 року.

Історія появи французького франка

Історія французького франка, як валюти Франції до євро, досить довга. Вперше франк було введено в обіг у 1360 році французьким королем Жаном II Добрим в честь його звільнення з англійського полону, в який він потрапив після битви при Пуатьє в 1356 році. Перші французькі монети важили 3,87 грам.

Ці гроші знаходилися у Франції в обігу практично 3 століття до тих пір, поки французький король Луї XIII в 1641 році скасував ці монети і ввів нові “золотий Луїс” і “еку” (з французької “герб”). Тим не менш у народі продовжували використовувати слово “франк” для назви нових монет.

Часи Французької Революції

В кінці XVIII століття почалася у Франції Велика Революція. У 1795 році на Національній Конвенції франк знову було офіційно відновлено в правах і призначений офіційною монетою Франції.

У 1800 році створюється Банк Франції, і офіційна національна валюта Франції демонструє свою стабільність. З 1803 року французький франк ґрунтується не тільки на золоті, але і на сріблі, при цьому вартість золотого франка була більше вартості срібних монет в 15 разів. Стабільність золотого франка була дуже високою, весь XIX століття і до початку XX століття він залишався однією з найбільш надійних валют Європи. Починаючи з 1808 року, Банк Франції починає випускати не лише монети, але й паперові грошові квитки.