Історія та економіка ВВП Китаю

Економіка Китаю і ВВП країни є сьогодні другими за паритетом купівельної спроможності після США. Для економіки країни, характерні ті ж тенденції, що і для розвинених західних країн, а саме – зниження частки сільського господарства і підвищення ваги сфери послуг.

Історія ВВП Китаю

Дані про стан ВВП КНР починають фіксуватися вперше в 1952 році, тобто через три роки з моменту утворення Китайської Народної Республіки. Однак аж до 1971 року дослідникам доступна лише інформація про обсяг економіки в юанях, що пов’язано з закритістю країни для зовнішнього впливу і прагненням комуністичного уряду до автаркії.

Найтяжчі випробування, що випали на частку китайської економіки і населення у другій половині XlX-початку XX століть, призвели до того, що до моменту, коли Мао Цзедун прийшов до влади, ВВП Китаю знаходився на рівні початку XlX століття.

Власне, поява даних по ВВП в доларах пов’язано з розпочатої після смерті Мао політикою відкритості та реформ, рішення про проведення яких прийняло нове партійне керівництво.

Зі зняттям численних обмежень, накладених ще Мао Цзедуном, динамічне зростання початок демонструвати сільське господарство і дрібне кустарне виробництво. Незважаючи на те що економіка демонструвала зростання, вона залишалася вкрай неефективною через нераціональне використання дрібними технічно відсталими підприємствами енергетичних і людських ресурсів.

В кінці сімдесятих років стало очевидно, що неефективна кустарна промисловість і збиткові державні підприємства не можуть стати двигуном розвитку в довгостроковій перспективі. Для забезпечення стабільного зростання ВВП Китаю було прийнято рішення про перехід до ринкової економіки під пильним контролем Китайської Компартії.