Історія міського пейзажу і його творці

Людина – це творець. Він здатний тисячами способів створити і висловити все те, що більше не в силах стримувати всередині самого себе. Мистецтво для нього – порятунок. Людині дається величезний спектр можливостей, напрямів, шляхів у житті. Люди з давніх пір ділилися знаннями з допомогою малювання, зберігаючи їх всюди: на скелях, землі. Час ішов… Прості символи змогли перерости в образотворче мистецтво.

Жанр

Образотворче мистецтво поділяється на жанри, один з яких – пейзаж. З французької термін перекладається як “країна” або “місцевість”. Основною його метою є відтворення околиці на полотні. Найчастіше об’єктом виступає сподобалася художнику природа, однак тим мистецтво і багатогранно, що має широкі межі.

Міський пейзаж

У 1997 році на розкопках палацу імператора Трояна (будівництво належить до I століття до н. е.) археологи знайшли фреску, на якій виднівся якийсь портове місто. Був він справжнім або ж був частиною уяви – так і не стало відомим.

У Середньовіччі міського пейзажу відводилася малозначна роль. Він використовувався в якості заднього плану для портретів та картин на біблійні сюжети.

З XVI століття його використовували в якості карт на гравюрі або ж офорті.

Пауль Бриль (художник з Південних Нідерландів) вже в XVI столітті робив спроби впровадити міський пейзаж як самостійного жанру. Вибратися з тіні і придбати остаточну незалежність він зміг лише з середини XVII століття. У цей час вводиться термін “ведута”. Ведута – це зображення міського пейзажу у вигляді малюнка, картини або гравюри.