Пауль Йозеф Геббельс – міністр пропаганди німецького Третього Рейху, а також диктатор його культурного життя протягом дванадцяти років. Майстерний оратор і агітатор, він несе відповідальність за подання нацистського режиму в привабливому для німців світлі. Після самогубства Гітлера Геббельс на день став канцлером Німеччини, а потім він і його дружина Магда отруїли шістьох своїх дітей і покінчили з собою.
Рання біографія
Йозеф Геббельс народився 29.10.1897 в католицькій сім’ї робітників з Рейдта в Рейнській області. У нього було 2 брати і 3 сестри. Щоб спростувати чутки про своє єврейське походження, Йозеф Геббельс у 1932 р. опублікував брошуру, яка описує його родинне дерево. Він отримав освіту в римсько-католицькій школі і продовжив вивчати історію і літературу в Гейдельберзькому університеті під керівництвом професора Фрідріха Гюндольфа, єврейського літературознавця, знаного фахівця з Гете і близького друга поета Стефана Георге.
На початку 1920-х років Геббельс працював банківським і біржовим службовцям. В цей період він багато читав і сформував свої політичні погляди. Великий вплив на нього справили роботи Фрідріха Ніцше, Освальда Шпенглера і Х’юстона Чемберлена, народженого у Великобританії німецького письменника, який був одним із засновників «наукового» антисемітизму.
Зиму 1919-20 рр. він провів у Мюнхені, де став свідком націоналістичної реакції на спробу комуністичної революції в Баварії. Його політичним кумиром став німецький монархіст Антон фон Арко ауф Валлей, що скоїв вбивство прем’єр-міністра Баварії соціаліста Курта Ейснера.
