В основі організації соціуму лежить спілкування. Це особливий процес, який допомагає вирішувати побутові, ділові та наукові завдання, визначене взаємовплив індивідів, яке іменують интеракцией. Це поняття є загальним для ряду дисциплін (психології, філософії, соціології та ін). У цій статті розглянемо нюанси інтеракції і розглянемо її види.
Історія
У перекладі з англійської мови термін “інтеракція” буквально означає “взаємодія”. Його ввів чиказький вчений, основоположник соціального інтеракціонізму, Джордж Герберт Мід в 1960 році. Згідно авторської концепції, поведінку певного соціуму, розглядається не як прояв окремих індивідів, а як складна групова активність. Тому прихильників нового психологічного напряму цікавили способи взаємодії людей у групі. До таких було віднесено:
- обмін думками та досвідом;
- створення єдиної стратегії;
- досягнення взаєморозуміння;
- конфлікт, конкуренція (“неефективна інтеракція”);
- розгляд ситуації очима протилежної сторони (співрозмовника).
В соціології
Ідею Дж. Р. Мзс підхопив російський соціолог Питирим Сорокін. Він визначив опорні точки для соціальної інтеракції:
