Інститут дружби народів: факультети, адреси

Раніше на карті світу замість Російської Федерації була інша країна – Союз Радянських Соціалістичних Республік СРСР. Вона об’єднувала в собі багато держав, які пізніше, після розвалу Союзу, стали самостійними державами. Люди, які жили в цих країнах, називалися братніми народами. Прийнято було дружити між собою. Ось для цих самих цілей рівно в середині минулого століття в столиці нашої батьківщини і був організований університет, чиє горде ім’я – Інститут дружби народів.

Хто такий Патріс Лумумба

Повне найменування Інституту дружби народів у Москві до початку дев’яностих минулого століття звучало наступним чином: «Університет дружби народів імені Патриса Лумумби». І тому, перш ніж розповідати про історію створення самого навчального закладу, необхідно відповісти на таке важливе питання: хто ж такий цей Патріс Лумумба, чим він знаменитий, раз в честь нього університети називають?

Перший прем’єр-міністр Демократичної Республіки Конго – ось чиє ім’я впродовж трьох десятиліть носив московський університет. До речі, він зайняв цю посаду рівно в тому ж році, як у далекій від Конго Росії з’явився інститут його імені. Крім займаного високого поста, Патріс Лумумба був поетом, борцем за незалежність, символом африканського народного руху і засновником партії з однойменною назвою.

На посаді прем’єр-міністра Лумумба пробув всього пару місяців – у вересні він був незаконно знято з посади, заарештований (з в’язниці він утік з допомогою прихильників), а в січні наступного року убитий при дивних обставинах.

РУДН: історія створення

Середина двадцятого століття, 1960-ті роки – час правління Микити Сергійовича Хрущова, період «відлиги» і змін. У Спілки – курс на братерство і дружбу народів, на розвиток міжетнічних відносин та ліквідацію міжнаціональних конфліктів. Саме в ті роки уряд країни і прийняв рішення про створення університету з гучною назвою – Інститут дружби народів. Він був потрібен, щоб зайвий раз підкреслити: на радянській території ради аж ніяк не тільки російською. Метою нового навчального закладу стало навчання молодих людей з інших країн, насамперед – з Африки та Азії. І зовсім не випадково московський Інститут дружби народів отримав ім’я видатного африканського діяча.

Датою відкриття нового вишу стало в результаті п’яте лютого 1960 року – саме цим числом підписано постанову Ради міністрів країни. Ім’я африканського борця за незалежність університет отримав трохи більше, ніж через рік – двадцять другого лютого шістдесят першого. Новий молодий колектив, на плечі якого лягла величезна кількість тяжких турбот, очолив в той період професор Румянцев. Він стояв біля штурвала» заклади рівно десять років.

Першим факультетом, відкрив свої двері для студентської аудиторії, став підготовчий факультет – заняття на ньому почалися в рік відкриття. Рівно триста шістдесят шість днів по тому (рік був високосним) заробили ще шість відділень. Студенти-іноземці заполонили інститут. Набирали їх усіма можливими способами: з допомогою уряду і громадських організацій, а також через радянські консульства та/або посольства.

Через чотири роки після свого відкриття Інститут дружби народів у Москві був удостоєний високої нагороди – його внесли в список членів Міжнародної організації університетів. А всього рік потому вже відбувся перший випуск з рідної альма-матер! Близько двохсот тридцяти вчорашніх студентів покинули стіни свого гостинного будинку. Між іншим, саме в цей період на факультеті з’явився навіть свій КВК, що подарувало пізніше країні знамениту збірну гумору.

В Університеті дружби народів не тільки вчилися – було там і місце «позакласним» занять. З самого моменту створення вищого навчального закладу в його стінах існувало безліч різних організацій – і художня самодіяльність, і спортивний клуб, і жіночий комітет, і, звичайно, комсомольський осередок.

Дивіться також:  Меблі кольору "Білений дуб": ідеї дизайну та фото

Потрібно розуміти, що університетів, подібних цьому, у той час не було. Саме тому таке велике було увага до Інституту дружби народів, саме тому туди приїжджали з різних країн цілі делегації – щоб упевнитися, домовитися, що їх студенти неодмінно будуть прийняті в цей вуз і отримають вищу освіту. Це був тільки початок. А далі… далі пішли різні нагороди і високі премії: орден Дружби народів, медаль за підготовку фахівців для Перу, орден Літератури і Мистецтва, Міжнародна премія імені Авіценни і багато-багато інших.

Після дев’яностих

Зміни в політичному житті держави і його розпад неминуче призвели до змін всередині Університету дружби народів. Насамперед, потрібно було слідувати новим курсом і ім’я Патріса Лумумби з назви прибрали. Сталося це в дев’яносто другому році. Замість імені африканського діяча в офіційне найменування установи додалося слово «Російський» – Російський університет дружби народів, скорочено РУДН: під такою назвою цей навчальний заклад знають і зараз. Втім, багато хто до цих пір «нелегально» називають інститут «університетом Лумумби».

На початку дев’яностих змінилося не тільки найменування вузу, але і його структура (з’явилися нові факультети та інститути, що входять до складу університету), а також сама система освіти у навчальному закладі стали готувати бакалаврів і магістрів. Тоді ж в стінах Інституту дружби народів з’явилася так звана школа з навчання російській мові іноземців – пізніше її визнають однією з найкращих у Росії.

В наші дні

Рубіж тисячоліть ознаменувався для РУДН появою кафедри зі статусом ЮНЕСКО. А всього через рік в університеті з’явився свій власний студентська Рада, який через пару років був названий в числі кращих вузівських студентських організацій столиці. Інститут дружби народів входить у п’ятірку кращих університетів Російської Федерації, а два роки тому потрапив в десятку кращих виключно з медичної спрямованості. Крім цього, він регулярно отримує досить хороші місця у всіляких наукових рейтингах як всеукраїнського, так і міжнародного масштабу.

В даний час в РУДН навчаються близько тридцяти тисяч студентів, чверть яких – іноземці (більше ста п’ятдесяти країн «представлено» серед студентів університету! Це єдиний у світі внз з настільки великою географією). Для «гостей з-за кордону» у навчальному закладі розроблено та впроваджено майже п’ятсот різноманітних освітніх програм. Як кажуть, на будь-який смак! На сімнадцяти факультетах і більш ніж ста п’ятдесяти кафедрах працюють дві тисячі вісімсот з гаком викладачів, з яких одна п’ята – новатори, раціоналізатори і винахідники. Є в Інституті дружби народів і свої Почесні доктори, серед яких такі відомі персони, як, наприклад, президенти Еквадору, Намібії та Нігерії, прем’єр-міністр Казахстану і навіть принцеса королівства Таїланд.

Університету дружби народів у поточному році виповнилося п’ятдесят вісім років – не багато, але і не мало. За цей проміжок дипломи даної установи отримали понад шістдесят тисяч людей. Всі вони працевлаштовані, а географія їх робочих місць шалено велика – це більше ста шістдесяти країн світу. Чи То ще буде…

Особливості університету

Як і кілька десятків років тому, так і нині навчальний заклад націлене на підготовку фахівців для країн Сходу та Африки, на створення дружніх відносин між народами різних держав. Це дійсно може вважатися особливістю університету, його, так сказати, візитною карткою. Здавна випускає внз і свій власний журнал «Вісник РУДН».

Дивіться також:  Характеристика вчителя: зразок. Нагородження вчителів. Учитель року

Особливим є і те, що РУДН співпрацює з величезною кількістю країн, в числі яких такі світові держави, як Великобританія, Німеччина, Франція і тому подібні. Важливим чинником і, звичайно, вигідним відмінністю від інших вузів є те, що тут, крім диплома з обраної спеціальності, кожен бажаючий студент може додатково обзавестися ще одним дипломом – перекладацьким. А вже з якої мови перекладати, вільний сам вирішувати будь – аж дванадцять мов на вибір пропонується потенційному лінгвістові.

Крім усього іншого, відрізняється Інститут дружби народів від інших вузів і тим, що не тільки навчає студентів, але й проводить власні дослідження і розробки в різноманітних областях – наприклад, геоінформатики або фармакології. Про те, що географія університету досить широка, вже було згадано вище, але слід також звернути увагу і на те, скільки національностей представлено в його стінах – більше чотирьохсот п’ятдесяти різних етносів відвідують лекції та семінари в РУДН.

Сильні в інституті і традиції – причому курс тут намагаються тримати на найстарші, можна навіть сказати – давні звичаї європейських університетів. Це, наприклад, академічна свобода та спадкоємність поколінь. Щороку відзначають день народження вузу, а церемонія вручення дипломів давно вже стала притчею во язицех – настільки вона барвиста і урочиста.

Керівництво університету

Самим першим головою новоутвореного вишу був Сергій Румянцев, який займав цей почесний і відповідальний пост найскладніші перші десять років. Після нього пройшла низка керівників, і ось вже протягом тринадцяти років цю посаду займає Володимир Михайлович Філіппов – сам колишній випускник РУДН. Треба сказати, до речі, що Філіппов ще в дев’яності роки протягом п’яти років керував вузом, так що нинішній термін для нього – другий.

Структура університету

Як вже згадувалося вище, все в Російському інституті дружби народів сімнадцять факультетів. Крім них, є у РУДН і філії – в Сочі, Ставрополі, Єсентуках, Пермі, Бєлгороді та Якутську. Про них буде трохи більш докладно розказано нижче, а поки що варто зупинитися хоча б на деяких відділеннях московського університету.

У шістдесят першому році, через рік після успішного старту, факультети Інституту дружби народів поповнилися ще одним – сьогодні він носить назву аграрно-технологічного інституту і є самостійною одиницею в структурі вузу. Туди надходять ті, хто прагне стати ветеринарами і агрономами, ландшафтними архітекторами, фахівцями із землеустрою та кадастрів. Вони пізнають спеціальність на практиці – у ветлікарнях, ріелторських конторах, фірмах з озеленення та інших пов’язаних підприємствах, що є незаперечним плюсом у професійному становленні.

В інституті іноземних мов російського університету дружби народів, відкрив свої двері в дев’яностому році, вивчають безліч мов – не тільки популярні європейські (англійська, французька), але й більш складні, але не менш затребувані східні – японська, арабська, китайська та інші. Припустимо отримати диплом перекладача, педагога або дипломата. До речі, про дипломатів: вони часті гості в Університеті дружби народів. Інститут іноземних мов дає можливість своїм студентам зустрітися особисто і поспілкуватися з представниками їх майбутньої професії з різних країн; крім того, учні постійно їздять на стажування у всілякі держави. Існує і певна програма по обміну – на літню школу в інститут іноземних мов щороку приїжджають закордонні гості.

Дивіться також:  Рада старійшин це... Визначення поняття, історія і сучасність

Серед факультетів Інституту дружби народів – медичний інститут. Це порівняно нова одиниця: раніше у вузі існував лише аналогічний факультет – він утворився тоді ж, коли і аграрний, – але чотири роки тому до нього додали кілька вузьконаправлених центрів та факультет підвищення кваліфікації медиків. Так і виник власний медичний інститут РУДН, що пропонує майбутнім студентам навчитися фармації, стоматології, лікувальному або сестринській справі.

Факультети Інституту дружби народів у Москві мають у своїх лавах і відділення майбутніх філологів, майстрів мови і слова. Випускники філологічного факультету знаходять своє застосування в найрізноманітніших сферах: педагогіки, редакторському та видавничій справі, журналістиці, телебаченні, зв’язки з громадськістю і так далі. Саме на філологічному факультеті можна навчитися російської мови як іноземної, що є дуже привабливим для зарубіжних студентів. Для них же, до речі, в літній час року функціонують спеціальні школи з російської мови, а всі без винятку студенти можуть поїхати вивчати мову в Британію, Китай, Італію або Іспанію.

Вартість навчання

Російський інститут дружби народів – досить затребуваний і рейтинговий вуз. Тому потрібно бути готовим до того, що ціна за навчання там чимала. Так, наприклад, бакалавра архітектури за рік навчання доведеться викласти двісті шістдесят тисяч рублів, ветеринара – сто, управлінцю – від ста двадцяти. Приблизно цю ж суму необхідно заплатити майбутні журналісти, а от бажаючим вступити на спеціальність «Мистецтва та гуманітарні науки» полегшити гаманець доведеться практично на триста тисяч в рік.

Серед найбільш бюджетних дисциплін можна виділити прикладну математику та інформатику – ціна року навчання коливається в діапазоні від 55 до 60 тисяч рублів, – а серед найбільш дорогих – стоматологію (360 тисяч рублів) і світову економіку (сорок п’ять тисяч менше).

Філії

Як вже згадувалося вище, у РУДН налічується шість філій. Перший з них з’явився в 1998 році – в Сочі. За ним пішли Якутськ і Єсентуки – рівно через рік. Далі відкрилися вузи в Пермі і Білгороді – в 2003 році. Останнім утворився Інститут дружби народів Кавказу в Ставрополі – ще через два роки. На ньому хочеться зупинитися трохи докладніше.

Інститут дружби народів Кавказу цікавий вже одним тільки своєю назвою – підкреслена не просто «дружба народів», а саме горян, кавказців. Як і у головного університету, мета даного вузу – сприятливі, дружні взаємини між різними етносами серед молоді. Місце розташування інституту – самий центр Ставрополя – вибрано не випадково: звідти йшов історичний шлях на Кавказ.

Інститут дружби народів Кавказу в Ставрополі знаменитий і своїми науковими виданнями – наприклад журналом «Вісник ИДНК», який навіть входить в список «Ваківських» журналів (ВАК – Вища Атестаційна Комісія). У нього багато різноманітних нагород, він вважається найбільш престижним університетом області. Крім навчальних і наукових досягнень, високі успіхи студентів Інституту дружби народів Кавказу ще й у спорті.

Розташування

Часто, коли у внз кілька корпусів, вони розташовуються далеко один від одного, і тоді у них полярно різні адреси. Інститут дружби народів у Москві зібрав свої будівлі в одній точці – на вулиці Миклухо-Маклая. Головної будівлі присвоєно номер шість, решта корпусу і студентське містечко знаходяться неподалік.

За трохи більше півстоліття свого існування Інститут дружби народів створив собі колосальну ім’я, здобув дивну історію, поширив сфери свого впливу на багато міст і країн. Попереду – ще більші висоти.