Інформаційне суспільство — це… Визначення, історія та цікаві факти

Сьогодні людство щоденно виробляє величезну кількість інформації і все глибше занурюється в цей інформаційний океан. Пристосовуючись до нових умов, більшість держав стрімко рухаються до суспільства нового типу: інформаційного суспільства.

Сучасний пристрій світу перебуває в перехідному стані. Але бурхливий розвиток комунікаційних і комп’ютерних технологій набуло повсюдний характер, відбувається планетарна інформаційна революція, глобальне перетворення світового співтовариства.

Технології, знання, інформація – три кити нового суспільства

Вінцем цих перетворень стане суспільство знань, у ньому державні кордони перетворяться в умовність. Світ покриє загальне інформаційне поле, зміниться структура світової економіки, яка все більше буде відповідати назві «киберэкономика», ключову роль в ній будуть грати основні ресурси інформаційного суспільства — знання та передові технології.

Інформаційні ресурси витісняють з ринку традиційні ресурси. Інформація стала реальним продуктом купівлі-продажу. Комунікаційні та комп’ютерні технології впливають на всі сфери життя суспільства: політику, економіку, фінансову систему, культуру, науку. І цей вплив стрімко зростає.

Становлення інформаційного суспільства відбувається одночасно з радикальними змінами у свідомості людей. Причому ця трансформація стосується як масової свідомості, так і індивідуального. Щоб комфортно та повноцінно існувати в новому соціумі, щоб бути конкурентоспроможним і домагатися успіху, сучасний чоловік повинен впевнено орієнтуватися в інформаційних потоках, вміти швидко і ефективно здобувати знання і освоювати з’являються технології.

Інформаційне суспільство — це глобальне і багатогранне явище, яке обіцяє людству неймовірні можливості і зовсім новий рівень розвитку. Однак з’явився він не відразу, а в результаті багатовікового розвитку людської цивілізації і низки технічних та інформаційних революцій.

Цивілізаційні етапи розвитку

Людське суспільство пройшло три великих етапу свого розвитку, кожний з яких характеризується способом взаємодії людей з природою і виробничими відносинами.

  • Доіндустріальний або аграрний етап (до 18 століття). Основа суспільства – сільське господарство, земля – головний ресурс і ключовий фактор виробництва. Виробничий процес залежимо від природного циклу. Суспільний поділ праці практично відсутня, розвинене натуральне господарство, орієнтоване на самостійне задоволення своїх потреб за рахунок власних ресурсів і вироблених товарів.
  • Індустріальний етап (18 століття — середина 20 століття). Основа – капітал і промисловість. Вдосконалення знарядь праці дозволило товариству знизити залежність від циклів природи і зумовило перехід до громадським продуктивним силам від природних. Техніка стає «другою, рукотворної природою». Індустрія тіснить сільське господарство, ростуть міста, вбираючи в себе селянство. Розвиваються і повсюдно розповсюджуються товарно-грошові відносини.
  • Постіндустріальний етап (середина 20 століття і по наші дні). Основа – інформація і знання. Знаряддя виробництва – наука, технології. Невиробнича сфера займає все більший сектор економіки. На думку вчених і філософів, постіндустріальний етап завершиться створенням глобального інформаційного суспільства.

Це, однак, справа не найближчих років. Багато держав, Росія в їх числі, перебувають у перехідному стані від ще не вичерпала себе індустріальної моделі до постіндустріального суспільства. Але цей процес неминучий, адже він викликаний черговою революцією області техніки і комунікацій. На своєму еволюційному шляху людство пройшло через кілька таких революцій, і кожен раз вони радикально змінювали світ, середовище проживання і свідомість людей.

Дивіться також:  Готель "Эстиваль Парк" (Іспанія/Коста Дорада): опис номерів, сервіс, відгуки

Інформаційні революції

Становлення інформаційного суспільства було б неможливо без низки революційних перетворень в галузі обробки, зберігання і передачі інформації. У всі часи знання володіли цінністю, а їх власники отримували перевагу над неосвіченими або погано обізнаними конкурентами. Виділяють чотири «інформаційні революції»:

  • Винахід писемності. З’явилася можливість фіксувати, зберігати і передавати знання через покоління.
  • Книгодрукування. Інформація стала доступнішою, вона копіювалася, легше передавалася і краще зберігалася. Росли знання та грамотність населення.
  • Винаходу електрики. Стався величезний технічний прорив в інформаційній сфері. На службу людству постали зовсім нові засоби передачі значних обсягів інформації: телефон, радіо, телеграф. З їх допомогою повідомлення блискавично долали відстані.
  • Поява мікропроцесорних технологій. Перші стерпні комп’ютери створили в середині 20 століття, вони були ламповими, громіздкими, але вже обіцяли приголомшливі можливості. У 70-х роках настала ера мікропроцесорів, а потім і ера Інтернету, яка триває і понині. За півстоліття людське буття змінилося до невпізнання. Було винайдено безліч нових пристроїв і технологій, на передній план висунулася інформаційна індустрія, яка стала основою для розвитку інформаційного суспільства.

Якісно нова формація суспільства

Капітал є основним ресурсом індустріального суспільства, всі економічні відносини визначаються на основі використання і володіння капіталом. У постіндустріальній реальності акценти змінюються: найціннішими ресурсами стають знання, засоби комунікації і засоби виробництва знань (наука), а також чудово освічена і пристосована до нових реалій робоча сила, тобто носії знань.

Інформаційне суспільство – це суспільство абсолютно нового ставлення до робочої сили, до людини. В індустріальній моделі найчастіше він був всього лише придатком до знаряддя виробництва, машині. Особисте, різнобічний розвиток вважалося необов’язковими споживчими витратами. На постіндустріальному етапі суспільного розвитку навчання і багатогранне вдосконалення людини стають вигідними інвестиціями. Знання допомагають виробляти нові знання. Чим великим інтелектуальним капіталом володіє працівник, тим він цінніший для спільного виробництва.

В індустріальному матеріальному суспільстві обсяг товарів пропорційний об’єму використовуваних для його виробництва ресурсів. В постіндустріальному суспільстві товаром виступають інформація та знання, вони нематеріальні, для їх виробництва потрібні часом значна кількість інтелектуальних та інформаційних ресурсів, але зате з допомогою сучасних технологій цей товар можна в будь-якій кількості копіювати практично без витрат.

Економіка постіндустріального інформаційного суспільства володіє такими характерними рисами, як:

  • збільшення сфери послуг у загальній частці ринку;
  • стрімко зростаючий рівень освіти;
  • соціалізація економіки, інвестиції в культурні й соціальні сфери;
  • зростаюча інформатизація всіх сфер суспільства;
  • дбайливе ставлення до природи та її ресурсів;
  • підвищення інформаційної культури населення;
  • розвиток малого бізнесу;
  • глобалізація, стирання кордонів між національними економіками.
Дивіться також:  Дієслово partir - відмінювання

Визначення

Фахівці не змогли до кінця домовитися про точну і єдиної трактування інформаційного суспільства, проте в його універсальних рисах і характеристиках вони сходяться. Підсумовуючи основні підходи, можна вивести узагальнене визначення.

Інформаційне суспільство – це глобальне і вільне суспільство, в якому втрачають значення національні території та політичні кордони, вони не заважають всесвітнього обміну інформацією, стираються міжкультурні перешкоди. Це суспільство знань та інформації, у якому знання стають основним і неодмінним атрибутом добробуту всього соціуму в цілому і кожного громадянина окремо. Всім без винятку надано повний доступ до цих знань. Більша частина працездатного населення зайнята у сфері створення, переробки та зберігання знань і інформації.

Інформаційні суспільства: основні типи

Розрізняють два типи інформаційного суспільства:

  • Цифрова демократія. Таке суспільство будується заради добробуту громадян та захисту їх прав на доступ до знань, конфіденційність, цілісність особистої інформації.
  • Цифрова диктатура. Стратегія розвитку інформаційного суспільства такого типу спрямована в бік тотального контролю. Передові технології використовуються для того, щоб легше і надійніше керувати державою. Ознаки цифровий диктатури: нагляд за населенням, нав’язування цифрових послуг, обмежений доступ до знань і державна цензура інформації.

Інформатизація

Стратегія інформаційного суспільства багато в чому будується на загальній інформатизації усіх сфер життя. Сучасна цивілізація створює колосальні потоки інформації, які необхідно збирати, обробляти, аналізувати, зберігати. Це неможливо зробити без впровадження комп’ютерних і мережевих технологій, а також без кваліфікованих фахівців. Інформатизація та комп’ютеризація значно полегшують життя, допомагають заощадити час, сили, гроші.

Інформатизація суспільства – процес комплексний, він зачіпає економічну, науково-технічну та соціальну сфери, його метою є створення таких умов, при яких будь-яка людина, організація, орган державної влади або громадська організація мали повний доступ до інформаційних ресурсів і могли без перешкод задовольняти свої потреби в знаннях і необхідної інформації.

Проблеми

Проте на даному етапі розвитку інформаційне суспільство – це не лише благо та прогрес для людської цивілізації. Його становлення супроводжується низкою проблем, які ще належить вирішувати. До них відносяться:

  • Інформаційне нерівність або цифровий розрив. Люди мають різні можливості у доступі до потрібної інформації, а інколи не мають доступу зовсім. Це обумовлено нерівномірним розвитком країн і матеріальною нерівністю різних верств населення навіть у технічно розвинених державах. Мільярдам землян недоступні інформаційні ресурси суспільства. За статистикою, близько половини землян ніколи не дзвонили по мобільному телефону, не мали доступу в інтернет, цілі регіони на планеті відзначені інформаційної бідністю.
  • Вплив на громадську і особисту свідомість з допомогою комунікаційних технологій. Зацікавлені кола коригують світогляд споживачів продуктів, глядачів шоу, потенційних виборців, впливаючи на його свідомість і поширюючи помилковий, недостовірний або неповний інформаційний продукт. Люди, занурені в мережеву реальність, стають більш сугестивними, їм можна впровадити в свідомість потрібну ідею або бажання через нав’язливі спливаючі вікна або ігрові програми.
  • Інформаційне суспільство повинне забезпечувати не тільки вільний доступ будь-якої особи або організації до знань, але і їх інформаційну безпеку, яка поки що далека від досконалості. Зловмисники зламують електронну пошту та облікові записи, що крадуть особисті дані користувачів і бази даних компаній, що виводять кошти з електронних рахунків, здатні втручатися в особисте життя.
  • Проблеми сприйняття інформації. Лавиноподібний потік інформації стає для багатьох людей нестерпним, він перевершує їх інтелектуальні можливості. Занадто багато надлишкової інформації потрапляє людині в мозок, в ній складно знайти потрібні знання. Багато хто просто не справляються з потоком новин і з’являються технічними новинками. Такі люди почувають себе дезорієнтованими, відчувають дискомфорт. Лікарі стверджують, що інформаційна перевантаження призводить до стресів та інших проблем зі здоров’ям.
Дивіться також:  Готель Lindos Royal 5*: огляд, особливості та відгуки туристів

Російське інформаційне суспільство

Росія поки що помітно відстає від світових лідерів у галузі інформаційних технологій, залишаючись багато в чому індустріальним суспільством. Однак російські власті чудово усвідомлюють цю проблему і намагаються подолати відставання. Так, в 2002 році була прийнята програм «Електронна Росія», що сприяє інформатизації регіонів. У 2007 році були підключені до інтернету російські школи. У травні 2017 року президент Росії підписав довгостроковий указ «Стратегія розвитку інформаційного суспільства в РФ на 2017-2030 року». Проводиться масштабна інформатизація в держсекторі, освіті, медицині, фінансовому секторі.

Цікаві факти

Кілька цікавих фактів, красномовно говорять про те, як змінився світ в постіндустріальну епоху і яку роль комунікаційні технології відіграють в наші дні:

  • Тисячне за рахунком пристрій підключено до інтернету в 1984 році, мільйонне – в 1992 році, мільярдне – у 2008 році.
  • Інформаційне суспільство значно розширює можливості для спілкування. Тепер люди, розділені океанами і тисячами кілометрів, можуть без перешкод спілкуватися і обмінюватися інформацією за допомогою інтернету, соцмереж, телефону. Наприклад, у США кожен восьмий шлюб починався зі знайомства в інтернеті.
  • Google щомісяця обробляє понад 35 мільярдів запитів.
  • Вчені підрахували, що менше століття тому людина в середньому отримував близько 15 000 інформаційних повідомлень на тиждень, сьогодні пересічний обиватель приймає 10 000 таких повідомлень за один день.
  • Близько 80% всіх електронних листів становить різноманітний спам. Причому, за статистикою, відповідають спамерам дуже рідко, приблизно один лист на дванадцять мільйонів спамерських листів.

До початку 19 століття людство удваивало накопичені знання приблизно за 50 років, в період з 1800 по 1950 рр. людські знання подвоювалися в середньому за 10 років, з 1950 по 1970 рр. через 5 років, зараз цей термін скоротився до 2-3 років.