Ім’я числівник як частина мови

Вивчаючи частини мови, ми стикаємося з такими поняттями, як іменник, займенник, дієслово і так далі. Однією з найцікавіших частин мови є числівники. При тому, що правила їх використання та написання досить прості, такі слова часто стають приводом для лінгвістичних дискусій.

Які слова називаються числівники, і якими вони бувають?

Визначити числівник дуже просто — якщо слово відповідає на питання «скільки» і «який», то воно відноситься саме до цієї частини мови. Ще одна примітна особливість більшості числівників — те, що при бажанні їх можна записати за допомогою цифр.

Наприклад, «десять поверхів» може бути написано, як «10 поверхів», «два градуси тепла» — «2 градуси тепла». Це правило залишається вірним, навіть якщо числівник виглядає, як інша частина мови — «сімка» все одно залишається цифрою «7», «пара», якщо мова йде про цифру «два», пишеться як «2».

Числівник за своїм походженням може відноситися також до:

  • іменник — «мільйон», «мільярд»;
  • прикметником відносного розряду — «перший», «дев’ятий».

Всередині великої групи числівники поділяються на кілька видів по своїй структурі. Наприклад, існують:

  • прості — виражають тільки одну цифру, наприклад, «один»;
  • складні — позначають двухзначное число, але пишуться по-як і раніше єдиним словом, наприклад, «тридцять», «сімдесят»;
  • складові — виражають собою ціле чисельне вираження. Приміром, «дві тисячі вісімнадцять» — числівник записується трьома словами або чотирма цифрами.

Діляться такі слова і на інші різновиди. Є кількісні числівники, які найчастіше зустрічаються нам при простому перерахуванні якихось предметів або понять — «два», «десять». Є порядкові числівники, що позначають порядковий номер — «другий», «десятий». Є дробова група, куди потрапляють такі числівники, як «три сотих» або «п’ять восьмих», і навіть невизначені — «мало» або «багато», де мова йде про числа, але не згадується конкретних цифр.

Дивіться також:  Що таке МЛМ? Розшифровка абревіатури

Числівники відмінюються за відмінками, можуть вживатися в різних родах. Наприклад, слово «два» — у родовому відмінку воно буде писатися як «двох», у жіночому роді — «дві».

Особливі правила відмінювання застосовуються щодо складених числівників. Вони можуть схилятися повністю. Або, у випадку, якщо мова йде про складеному вираженні порядкового типу, змінюється тільки остання частина числівника — наприклад, «тисяча п’ятсот сімдесятий рік».