Гризти граніт науки: автор фразеологізму, значення виразу

У цій статті ми розглянемо значення виразу «гризти граніт науки». Висловлювання такого роду міцно прижилося в нашому житті і набуло значення фразеологізму. Своєрідне і по-своєму геніальний вислів має свого «батька», про це та багато іншого ви зможете дізнатися з нашого матеріалу.

Батьки революції, або «А пам’ятаєш, як все починалося?»

До кінця підходила Громадянська війна. У Москві 11 жовтня 1922 року відкрився V Всеросійський З’їзд РКСМ, де було прийнято чимало постанов, що визначають подальший розвиток країни. Саме тоді Лев Давидович Троцький (справжнє прізвище Броншнейн) виголосив свою знамениту фразу, яка в первісному вигляді виглядала дещо об’ємніший і несла в собі заклик: «Вчіться, гризіть молодими зубами граніт науки, загартовуйтеся і готуйтеся на зміну».

З фрази політичного діяча з часом випадає слово «молодим», позбавляючи, на наш погляд, її особливого колориту. Автор фрази хотів підкреслити, що тільки молодість з її нестримною енергією готова на подібного роду труднощі, що саме молоді люди відрізняються особливим завзяттям і силою, і, звичайно ж, хто ж, як не розумний, знаючий свою справу педагог, може дати цій силі і могутності молодого покоління правильне і потрібне напрям реалізації задуманого на благо країни і суспільства. Що ж, якщо не гордість заповнює серце й душу, коли дивишся на покоління талановитої молоді!

Можливо, що саме це і мав на увазі автор вислову «гризти граніт науки» Лев Давидович Троцький, підкреслюючи глибокий сенс цієї фрази.

Іронія долі

Троцький провів роки в політичної ізоляції, а потім його ліквідували за наказом Сталіна як ворога народу. Смертельне поранення Троцькому завдав іспанська комуніст Рамон Меркадер льодорубом, який був призначений для забивання кілочків в гранітні скелі. Політичний діяч Троцький був убитий 20 серпня 1940 року, він був тим, хто не злякався виступити із засудженням політики Сталіна, Зінов’єва, Калініна по відношенню до Непу. Він був тим, хто сказав: «Гризіть граніт науки!» — саме ту визначальну фразу, що стала в силу історичних подій фатальною.

Дивіться також:  Сонник до чого сниться гроза?

День сьогоднішній

І в День знань, і на Останньому дзвонику, у школах, та й не тільки у них, але і у вищих навчальних закладах на урочистій частині і сьогодні можна почути фразу-напуття школярам і студентам: «Гризіть граніт науки!» — яка не втратила своєї актуальності і на сьогоднішній день. Завжди в ці значущі для студентів і школярів дні знайдеться така людина, яка згадає цей вислів. В Лету канули піонери, сурми, багаття, а фраза «гризти граніт науки» жива і продовжує жити. Вона соковитістю і яскравістю привертає увагу, своїм здоровим почуттям іронії, змушуючи задуматися про призначення в житті і в сучасному суспільстві.

Майстерність перекладу, або Відчуття дежавю

Ленін закликав нас: «Вчитися, вчитися і ще розучитися!» Фраза, вимовлена Троцьким, також закликає молоде покоління вчитися. Безумовно, лідери та «отці» революції читали Маркса, у працях якого є такий чудовий вислів: «Як багато треба вчитися, щоб хоча б трохи знати!» Кому першому прийшла в голову ця чудова думка? Це стає вже неважливо, а важливо те, що сама думка виявилася правильною. Доказом цього факту служить сам час, роки, що минули в історії країни, доводять правоту і неспростовність сказаного. Так що, молоді люди, продовжуйте гризти граніт науки.

«Гриземо» — значить живемо!

Все з часом змінюється і розвивається, що є прямою закономірністю життя. Вимоги до молодого покоління зростають. Досить часто можна побачити маленьких діток, вже володіють нескладними навичками роботи на комп’ютері, які ти з маминими і татовими телефонами. Звичайно ж, це відбувається завдяки індустрії комп’ютерних ігор, які навчають і розвивають, і, звичайно ж, розважають. І вже на свій перший ювілей п’ятирічка отримує не тільки м’ячик і ляльку, а (як це досить часто спостерігати) свій перший планшет.

Дивіться також:  Альтанки з дерева для дачі

Сучасний світ вимагає від дітей вже з дитсадівського віку. Це ж просто чудово! А малюкам-олівцям доводиться з подвоєною силою ще молочними зубами пробувати на смак «граніт науки». Значення («гризти граніт науки») можна звести до одного-єдиного слова — вчитися.

У смисловому «спорідненість» в літературі можна зустріти висловлювання видатних діячів свого часу, наприклад, Суворов говорив: «Важко в навчанні – легко в бою», — а в оповіданні «Моє життя» Антона Павловича Чехова є такий вислів: «нам потрібно Вчитися, вчитися і вчитися». Англійський філософ Френсіс Бекон подарував світу таку фразу: «Знання – сила!» А стародавні римляни виховного процесу повторювали фразу своїм дітям: «Повторення – мати навчання!» Так, безумовно, варто вчитися завжди, хоча б тільки для того, щоб довести своїм вчителям. Як говорив Леонардо да Вінчі: «Жалюгідний той учень, який не перевершує свого вчителя».

Слово пропаганди

Gaudeamus igitur — саме так називається і починається пісня-гімн студентів, прославляє життя, науку, молодість. Пісня з’явилася в 13-му чи 14-му столітті, передавалася усно, має кілька варіантів. Пісні, вирази, вислови, та й ще багато чого іншого є способом пропаганди освіти. Це виглядає як крапля в морі, але нехай ця крапля буде однією з найбільш яскравих, приваблюючих увагу і інтерес молодого покоління. Усвідомлення цінності освіти – ось завдання та основне прагнення будь-якого демократичного держави. Починаючи з малого, з’єднуючи ланка з ланкою, роблячи крок за кроком, читаючи книгу за книгою, ставлячи перед собою все нові і нові цілі – це і є перемога, успіх якої буде залежати від щоденних зусиль і праці. Що значить «гризти граніт науки»? Це девіз для цілих поколінь!

Дивіться також:  Жіночі парфуми Burberry: опис, відгуки

Висновок

Підбиваючи підсумки сказаного вище, хотілося б відзначити важливість і значимість освіти в житті кожної людини, незаперечним є той факт, що саме воно служить «квитком в краще життя», заради цього варто гризти граніт науки. Фразеологізм живе і буде продовжувати жити. У нашому сучасному суспільстві освіченим людям надають належну повагу, вони можуть підтримати цікаву бесіду, з ними цікаво говорити на будь-які теми. Нехай сам матеріал статті послужить прикладом цього.

Розкривши смислове навантаження вираження, хотілося б порівняти цю інформацію зі сніговим комом, що мчить з неймовірною швидкістю, набирає величезний багаж знань: хто такий Троцький, Чехів, Суворов, в чому їх заслуги перед Вітчизною. Хотілося б, щоб кожен з нас насичують знаннями. «Для чого?» — може бути, запитаєте ви. Для життя, для світу, для себе. Знання (як химерні візерунки мережива) огортають, переплітаються між собою, окриляють людину, дають їй можливість сподіватися на щось більше, краще, світле. Треба вчитися, не шкодуючи сил і часу, адже тільки це дозволить розвиватися.