Аналіз твору “Гранатовий браслет” робився вже не раз відомими літературознавцями. Ще Паустовський зазначив незвичайну силу і правдивість, яку Купрін зумів надати сюжету, який ще кілька століть тому в середньовічних романах, а саме історії про велику і нерозділене кохання. Міркувати про сенс і значення повісті в художній літературі можна дуже довго, однак у цій статті зібрані лише найбільш важливі для її розуміння та вивчення деталі.
Творчість Купріна
Проводячи аналіз коротко “Гранатового браслета”, слід почати з опису загальних художніх особливостей твору. Найбільш яскравими серед них є:
- Велика кількість і різноманітність тем, образів, сюжетів, в основі яких завжди лежить життєвий досвід. Практично всі повісті та оповідання Купріна засновані на події, що дійсно мали місце в реальності. Персонажі мають реальні прототипи – за словами самого письменника, це Людмила Іванівна Туган-Баранівська, в заміжжі Любимова, її чоловік, брат і батько В. Я. Туган-Барановський, учасник Кавказької війни. Риси батька Любимової знайшли відображення в образі генерала Аносова. Подружжя Фриессе – це, за свідченням сучасників, Олена Туган-Баранівська, старша сестра Людмили, і її чоловік, Густав (Євстафій) Миколайович Нитте.
- Образ маленької людини, який письменник ідейно успадкував у Чехова. Він грає важливу роль в аналізі “Гранатового браслета”: Купрін досліджує життя цього образу на тлі абсолютно порочного, безглуздого існування решти суспільства: письменник не ідеалізує останнє, але створює один ідеал, до якого варто прагнути.
- Романтизація, поетизація прекрасного почуття (це випливає з останніх слів попереднього пункту). Піднесена, “не від світу цього” любов ставиться на противагу буденності.
- Збагачення подієвим початком – не головна, але гідна згадування при аналізі “Гранатового браслета” риса прози Купріна. Ця стилістична особливість відбувається автентичності сюжетів і героїв. Письменник не витягує поезію зі світу вигадок, але шукає її в реальному світі, в буденних, на перший погляд, історії.
