Гепарин натрію: опис, інструкція із застосування, побічні ефекти

Антикоагулянти — це особливий клас препаратів у фармакології, які використовуються для лікування і профілактики тромбоутворення. У нашій країні прийнято недооцінювати масштаби проблеми, а тим часом відірвався тромб — це поширена причина смерті серед населення зрілого віку. Гепарин натрію — один з найбільш дешевих і ефективних антикоагулянтів, завдяки яким можна позбутися від симптомів варикозного розширення вен нижніх кінцівок, поліпшити кровообіг, розріджувати кров і перешкоджати розвитку захворювань, пов’язаних з густим складом плазми.

Що таке антикоагулянти і який принцип їх дії?

Це лікарські препарати, які безпосередньо впливають на згортання крові та її склад. В народі про таких ліках кажуть, що вони «розріджують кров. Тромби найчастіше утворюються при густій плазмі, яка здатна утворювати дрібні грудочки, які можуть відірватися від стінки артерії або вени і з кровотоком потрапити в один із шлуночків. В залежності від того, куди саме відправиться тромб, можуть виникати різні серйозні захворювання — тромбоемболія, ішемічний або гемороїдальних інсульт і багато інших.

Густа кров сприяє розвитку хронічної варикозної хвороби. Існує думка, що варикоз вражає тільки поверхня ніг, але це не так: варикозне розширення вен може початися на стінках слизової оболонки внутрішніх органів, на останніх стадіях може розвинутися внутрішня кровотеча, і людина помре.

Гепарин є природним антикоагулянтом, який виробляється організмом ендогенно в невеликій кількості. При прийомі ззовні цієї речовини тіло сприймає його не вороже, він рідко викликає побічні ефекти.

У людському тілі гепарин виробляється ендогенно в клітинах. Ця речовина відноситься до класу полісахаридів. У великій кількості дислокується у тканинах печінки, нирок, легенів. При зростанні цієї речовини знижується згортання крові на всіх етапах, що відбувається за рахунок придушення ряду функцій тромбоцитів.

Особливості дії та прийому антикоагулянтів

Людям зі схильністю до тромбоутворення, пацієнтам з густою кров’ю, з діагностованим варикозним розширенням вен слід раз на рік курсом пропивати гепарин натрію. В деяких випадках в залежності від клінічної картини може знадобитися лікування іншими препаратами. Залежно від індивідуальних особливостей складу крові гепарин натрію може не підійти, тоді слід зупинитися на аналогу препарату, який може бути не обов’язково структурним, але виконувати основні функції по розрідженню крові у пацієнта.

Дивіться також:  Готель Artemis Princess 4* (Туреччина, Аланія): фото, огляд, сервіс, поради та відгуки туристів

Антикоагулянти — не нешкідливі ліки і не вітаміни. У деяких випадках неуважний прийом може призвести до біди. Антикоагулянтну засіб гепарин натрію, незважаючи на відносно невисоку вартість, що володіє сильною дією. У деяких випадках, залежно від клінічної картини, може спровокувати рясне внутрішня кровотеча, що призводить до летального результату. Іноді досить неправильно зробити ін’єкцію для утворення абсцесу. Тому здійснювати їх слід тільки в умовах стаціонару з допомогою досвідченої медсестри.

Склад і форма випуску препарату

Сучасна фармакологічна промисловість пропонує три форми випуску гепарину натрію:

  • гель;
  • мазь;
  • розчин для ін’єкцій.

Останній застосовується в якості «важкої артилерії» при поганих показниках складу крові. Гель і мазь використовуються зовнішньо, найчастіше для купірування симптомів варикозного розширення вен на ногах. Всі кошти належать до групи препаратів, що впливають на склад крові і кровотворення, тому самостійне призначення собі дозування заборонено, лікування повинно здійснюватися тільки під наглядом лікаря.

Показання до застосування

Інструкція по застосуванню до гепарину натрію повідомляє, що препарат ефективний при наступних захворюваннях і станах як в якості засобу в складі комплексної терапії, так і самостійної:

  • флебіт і тромбофлебіт поверхневих вен;
  • варикозне розширення вен нижніх кінцівок;
  • нестабільна стенокардія;
  • захворювання серцево-судинної системи;
  • мітральний порок серця;
  • микротромбообразования;
  • бактеріальний ендокардит;
  • вовчаковий нефрит.

В кожному окремому випадку перебіг хвороби відрізняється, часто гепарин натрію використовується в складі комплексної терапії. Він відноситься до антикоагулянтів старого покоління, тому іноді його дії недостатньо для кардинальної зміни клінічної картини стану пацієнта.

Протипоказання до використання препарату

Інструкція по застосуванню до гепарину натрію повідомляє, що препарат має ряд протипоказань до прийому. Це:

  • підвищена чутливість до допоміжних компонентів і до гепарину;
  • супроводжуються підвищеною кровоточивістю хвороби і хірургічні втручання;
  • кровотечі різної етіології, у тому числі внутрішні;
  • внутрішньочерепна аневризма;
  • черепно-мозкова травма;
  • неконтрольована АГ;
  • некротичні процеси клітин печінки, цироз, токсичний гепатит;
  • хронічна ниркова недостатність;
  • загроза викидня у вагітної жінки;
  • нещодавно пройшли ускладнені пологи з великою крововтратою;
  • стрибки артеріального тиску;
  • гемороїдальний інсульт;
  • перенесені в недавньому минулому хірургічні втручання на передміхуровій залозі, головному мозку, очах, жовчних шляхів і печінки, а також стан після люмбальної пункції.

Побічні ефекти від використання

Побічні ефекти при використанні ін’єкційної форми препарату: розлад травлення, висип, шкірний свербіж, прояви алергії. Відгуки про гепарине натрію свідчать, що зазвичай препарат добре переноситься. Використання мазі і креми, як правило, взагалі не пов’язане з якимись незручностями і не викликає алергічних проявів навіть у людей з високою чутливістю до компонентів медикаментів.

Дивіться також:  Амелія: значення імені, походження, характер і доля власниці

Інструкція до гепарину натрію повідомляє, що при застосуванні ін’єкційної форми можуть спостерігатися наступні побічні ефекти:

  • лихоманка і озноб, викликані гіперчутливістю до гепарину;
  • гіперемія — почервоніння шкірного покриву і поява дрібної висипки, нагадує кропив’янку, що супроводжується сверблячкою;
  • приливи жару, пітливість, під час введення розчину відчуття тепла, пацієнту може стати жарко;
  • бронхоспазм (рідко);
  • розлад травлення при використанні уколов найчастіше виражається у діареї;
  • тромбоцитопенія — один з досить поширених побічних ефектів, спостерігається приблизно у 6 % пацієнтів;
  • може проявитися місцева реакція в місці введення препарату — гематома або абсцес;
  • слід перевірити пацієнта на можливість внутрішніх кровотеч, які можуть розвинутися при тонких стінках вен і судин.

Рекомендовані дозування

Розчин гепарину натрію можна вводити підшкірно, внутрішньовенно або внутрішньом’язово. Спосіб використання відрізняється в залежності від захворювання та клінічної картини. Підшкірне введення препарату здійснити досить просто, з цим впорається будь-який пацієнт в домашніх умовах. Для того щоб здійснити внутрішньовенну ін’єкцію, доведеться звертатися в медичні установи, так як процедура в домашніх умовах самостійно практично нездійсненна. В деяких випадках вимагається введення за допомогою крапельниці — у цьому випадку ампулу з гепарином змішують з фізіологічним розчином або з іншим сумісним по структурній формулі препаратом.

Метод введення краплинна інфузія (через крапельницю) потрібна при ризику тромбоутворення і загрозу життю пацієнта. Доза — 15 МО/кг/год (тобто дорослій людині з середньою масою тіла призначають 1 тис. МО/год).

Для досягнення максимально швидкого ефекту розрідження крові і перешкоди тромбоутворення пацієнту слід ввести внутрішньовенно 1 мл розчину, потім можна поставити крапельницю з глюкозою, фізрозчином і гепарином натрію. Дія в такому разі буде виражатися у короткочасному і швидкому розрідженні маси крові, яке в деяких випадках допоможе запобігти відрив тромбу. Ця процедура досить небезпечна і повинна здійснюватися тільки під наглядом досвідченого лікаря, в домашніх умовах її проводити категорично заборонено.

Дивіться також:  Молочай Миля: догляд в домашніх умовах (фото)

Лікарська взаємодія

Інструкція по застосуванню до гепарину натрію повідомляє, що наступні класи фармацевтичних препаратів посилюють дію препарату:

  • нестероїдні протизапальні засоби;
  • деякі антибіотики;
  • антикоагулянти непрямої дії;
  • препарати, які знижують канальцеву секрецію.

Ослаблення дії препарату викликають:

  • нікотинова кислота;
  • тетрацикліни;
  • фенотіазини;
  • серцеві глікозиди.

Без відома лікуючого лікаря не слід поєднувати препарат з транквілізаторами, спиртовими настоянками, серцевими препаратами, антибіотиками.

Поради медиків: як використовувати для максимального ефекту

Крім прийому антикоагулянтів, існує безліч ефективних способів розріджувати кров і перешкоджати тромбоутворення. Харчування — вірний спосіб добитися хорошого складу крові навіть без таблеток. Виняток — захворювання, прояви яких неможливо усунути без гепарину натрію. Мазь допоможе полегшити симптоми варикозу, а уколи можуть врятувати деяким людям життя.

Якщо поєднати курс ін’єкцій з наступними правилами харчування, то лікування пройде ефективніше:

  • повна відмова від спиртних напоїв;
  • раціон на 50 % повинен складатися з ягід, фруктів, овочів, які не зазнали тепловій обробці;
  • у раціоні має бути достатня кількість чистої питної води;
  • обов’язково слід приймати в їжу супи і рідкі гарячі страви.

Відгуки пацієнтів про дію гепарину натрію

Ін’єкційну форму препарату частіше всього використовують в умовах стаціонару. Будинки пацієнти воліють застосування засобу у формі мазі та гелю. Найпоширеніша причина використання — варикозне розширення вен нижніх кінцівок.

Відгуки пацієнтів, які регулярно використовували гель або мазь з гепарином натрію, позитивні: засіб дозволило забути про важкості в ногах і болю. Звичайно, венозні вузли нікуди не поділися: від них можна позбутися тільки хірургічним шляхом. Але позбутися від дискомфорту і тяжкості в ногах мазь допомагає. Оптимально використовувати її двічі в день: вранці і ввечері наносити на задню поверхню ніг.

Аналоги і замінники

Сучасна фармакологічна промисловість пропонує наступні аналоги гепарину натрію:

  • «Гепарин-Ферейн»;
  • «Ліотон»;
  • «Троксевазин»;
  • «Троксерутин»;
  • «Лавенум».

Якщо необхідно введення препарату ін’єкційно, то слід звернути увагу на наступні структурні аналоги: «Гепарин Сандоз», «Гепарин Дж». Вони нічим не відрізняються за принципом дії і складом. При відсутності в аптеці гепарину натрію фармацевти часто пропонують купити дженерики, так як за вартістю і принципом дії вони ідентичні.

Також у продажу є таблетки з антикоагулятивными властивостями — «Ангиофлюкс», «Фраксипарин», «Гемапаксан».