Геоморфологія — це наука про рельєф, його зовнішній вигляд, походження та історії розвитку

Геоморфологія – це наука, присвячена земного рельєфу, особливостей будови, зовнішнього вигляду планети. Учені, що займаються цією дисципліною, з’ясовують, як утворився рельєф, яким чином він розвивається в даний час. Геоморфологія – це ще й науковий метод передбачення того, що станеться з нашою планетою в майбутньому. На підставі відомих процесів, їх перебігу, наслідків вчені можуть коректно припустити, що станеться в майбутньому. Геоморфологія – це дисципліна, яка розкриває особливості рельєфу, розглядає всі нерівності поверхні планети в цілому. Увага приділяється формі, освіти, вікових характеристик, особливостей розвитку.

Про що йдеться?

Геоморфологія – це наука, яка розповідає, як змінюється земна кора. Тільки звичайній людині вона здається постійним явищем, але вчені точно знають: є різні сили, досить суттєво коректують рельєф. Вони форматують планету під впливом атмосферних процесів, ендогенних. Свою роль відіграють водні маси на поверхні землі і в її товщі.

Фізична географія може повідати про численних змінах, пов’язаних з природними процесами земних надр і зовнішнього шару. Кора сформована осадовими породами, магматичними, метаморфічними. Кожен з цих типів по-своєму реагує на різні умови, фактори. Такі особливості і розглядають геоморфологія, фізична географія, збираючи інформацію, систематизуючи її, формулюючи на основі отриманих відомостей висновки, встановлюючи закономірності, що застосовуються для прогнозування процесів у майбутньому.

Як все починалося

База науки про рельєф, його зовнішньому вигляді була закладена у вченні Вернадського, розглянув біосферу як єдиний об’єкт, сформований тісно пов’язаними елементами. Біосфера – термін, яким позначають органічні форми життя нашої планети в цілому. Біосфера охоплює певний відсоток атмосфери, літосфери, гідросфери. Організми, що мешкають в цьому середовищі, органічна матерія впливають на рельєф поверхні, формуючи його, геологічні тіла.

Багато в чому формування рельєфу зумовлено опосередкованим впливом на планету органічного життя. Виражається це в коригуванні хімічних якостей, фізичних особливостей різноманітних порід, води, повітряних мас.

Геоморфологія і рельєф Землі

Згідно з офіційною термінологією, під рельєфом прийнято розуміти сукупність поверхонь (вертикальних, горизонтальних). Дослідження показали, що він істотно впливає на геоморфологічні механізми, що протікають процеси. Подібні один одному за генезисом процеси абсолютно по-різному відбуваються в гористій місцевості і на рівнині.

Істотний вплив на поверхню Землі виявляється за допомогою гіпсометрії. Терміном прийнято позначати таке становище конкретної ділянки щодо морського рівня, яке впливає на формування, зміну рельєфу. Найчастіше гипсометрия стає причиною ряду процесів, неможливих на інших рівнях. Найхарактерніший приклад — льодовикові структури. В тропіках, на екваторі, в помірній зоні вони формуються тільки у високогірній місцевості. Інші геологічні процеси спостерігаються на морському дні, в океанічних западинах і ніде більше.

Про термінологію

Розглядаючи, що вивчає геоморфологія, необхідно особливу увагу приділити правильному трактуванні терміна «рельєф». Під цим словом стосовно до поверхні нашої планети прийнято розуміти такий об’єкт досліджень, який об’єднує різні геометричні форми, властиві згаданого об’єкту. Формування рельєфу зумовлена процесами взаємного впливу один на одного повітряних мас, землі, води, різних форм органічного життя.

Дивіться також:  Як позбавитися від запаху в пральній машині: поради та рекомендації

Зміна рельєфу відбувається з активною участю земної кори, нерівності якої і досліджуються географами. Отже, неможливо чітко уявляти собі механіку процесів, що відбуваються, не вникаючи в особливості взаємного впливу процесів, що формують рельєф, а також їх численність. Перше, що розглядають, говорячи про цю тему – сила тяжіння. Для сучасної геоморфології одним з найбільш важливих параметрів досліджуваного рельєфу є кут поверхні. Гипсометрия допомагає оцінити вплив сили тяжіння на конкретні ділянки, виявити агенти, також коригувальні структури, оцінити вплив їх разом і кожного окремо.

Деякі особливості

Відомо, що вигляд рельєфу, особливості процесів, що його формують, істотно визначаються не тільки власне формами, але і тим, як вони змінюються, наскільки це контрастно, як розташовані різні ділянки поверхні. Антропогенні процеси мають не менш значуще вплив на оточуюче нас середовище: сільськогосподарська діяльність, якою характеризується наша цивілізація, сильно коригує стан природи.

Рельєф, при первинному погляді здавався лише підсумком геологічного розвитку планети, при більш детальному розгляді перетворюється в компонент ландшафту. Геоморфологія вивчає такий об’єкт не тільки сам по собі, але і як елемент комплексного явища. Це обумовлює зв’язки між дисциплінами: розглянута наука тісно сплітається з фізичною географією, геологією, а в деяких галузях перетинається і з іншими напрямками наукових досліджень, надаючи вченим чималі за обсягом матеріали для дослідження і усвідомлення масштабності протікають на нашій планеті процесів, а також тісноти взаємних зв’язків факторів, що впливають на події.

Рельєф і планета

Стосовно до Землі досліджуваний геоморфологией рельєф – це:

  • поверхня розділу;
  • площина взаємного впливу один на одного планетарних оболонок.

Саме по рельєфу відбувається взаємодія повітряних, водних мас, органічного життя, біосфери. Цей факт не заважає рельєфу бути елементом географічної оболонки. Дослідження такого об’єкта для науки пов’язане з певними труднощами: потрібно враховувати всі фактори, що впливають один на одного, зумовлюють один інший. Тільки тоді результати досліджень будуть точними, а самі роботи – плідними, корисними.

Геоморфологія як історія

Прийнято говорити, що цим терміном позначають таку історичну науку, яка досліджує послідовності відбувалися на планеті подій, що призвели до поточного стану, спостережуваного нами. Геоморфологія в пізнавальному процесі вдається до обсягу інформації, накопиченому геологією, географією, іншими дисциплінами історичними, природними.

Земля – планета, що залишає на геоморфології свій чималий відбиток: необхідно враховувати дані, накопичені в космогонічних дослідженнях, астрономічних наукових роботах. Пізнання складу речовини і його будови, стану допомагає розібратися, яким чином це коригує особливості рельєфу, але можливо це лише за умови врахування інформації, добутої хіміками, фізиками в ході специфічних наукових досліджень.

Геоморфологія: навіщо це потрібно?

Інформація, видобута вченими в рамках цієї науки, знайшла широке застосування в різних галузях промисловості, а також важлива для деяких дослідницьких робіт. Зокрема, дані, які дає геоморфологія, допомагають шукати, розвідувати, розробити місця походження корисних копалин. Крім того, науковий підхід актуальний для:

  • проектування;
  • вишукувальних робіт;
  • будівництва доріг;
  • створення портів;
  • планування та розробки сільськогосподарських заходів.
Дивіться також:  Вітровки «Найк»: моделі і фасони

Незамінна інформація, що отримується методами геоморфології, при створенні об’єктів гідроенергетики, гірничодобувних промислових комплексів, інших виробничих і цивільних. Використовуючи виявлені закономірності, можна запобігати ерозії, інші негативно впливають на якість рельєфу планети процеси, включаючи обвали, сіли. Збирається інформація про рух тектонічних плит, сейсмологічних, вікових коливальних рухах. Загальний комплекс досліджень дозволяє напрацювати досить велику інформаційну базу, на основі якої формують карти. З документів видно, як розвивається рельєф, яка динаміка процесів, їх швидкість, характер. Можна зробити висновки щодо заходів, що дозволяють скорегувати поточну обстановку, щоб результат був більш позитивним для господарювання людини.

Наука: підрозділ області

Прийнято виділяти наступні розділи геоморфології:

  • планетарна;
  • загальна;
  • приватна;
  • досліджує регіони;
  • прикладна;
  • палеогеоморфология.

Кожна з областей досліджує конкретні особливості, процеси і території. З середини минулого сторіччя найбільш активними темпами зростання відзначається морська геоморфологія, що дозволяє вивчати особливості донного рельєфу різних водойм і розуміти, як він сформувався, під впливом яких процесів змінюється. Ця дисципліна також досліджує особливості мінливості берегових структур.

Геоморфологія: рельєф

Науковий підхід передбачає виділення декількох типів, форм рельєфу, аналіз зміни їх у теперішньому і майбутньому з урахуванням всіх значущих процесів. Аналіз рельєфу допомагає виявляти копалини:

  • Цінні родовища (алмази, золото). Як правило, виявляються в розгалужених річкових системах з терасами, так як води вимивають корінні породи протягом довгих століть, акумулюючи важкі матеріали в алювіальних відкладах.
  • Боксити, руди заліза. Такі часто знаходять на поверхні вирівнювання.
  • Вугілля, нафта, газ. Родовища характерні для тектонічних структур, що виявляються в самих різних місцях планети при детальному аналізі ландшафту. Припустити наявність родовища можна за численними ознаками.

Геоморфологія: цілі та зміни

Виявлення зазначених вище родовищ було основною метою вчених, які займалися геоморфологией з самого першого часу становлення науки як самостійної дисципліни. І все ж багато фахівців відзначають, що останнім часом істотно змінюється орієнтованість дослідних, прикладних робіт. Інженерні, пошукові розробки стають менш значущими, пальма першості перейшла до екологічних заходів.

Прикладні аспекти геоморфології в наш час орієнтовані на прогнозування розвитку ситуації, моніторинг поточних процесів. Це повинно привести до відстеження стану навколишнього середовища, на підставі чого можна приймати правильні управлінські рішення, що дозволяють зберегти природні багатства і зменшити шкоду, що наноситься середовищі, пов’язаний з антропогенними чинниками.

Рельєф: форми та елементи

Так як геоморфологія – це наука, яка досліджує рельєф, слід детальніше розібратися, що під цим терміном прийнято розуміти. Стосовно до деякого ділянки поверхні планети кажуть, що рельєф – це система змінних форм, створених набором елементів. Наприклад, річкова долина – це:

  • заплава;
  • тераси;
  • корінні береги.

Геометричні ознаки є підставою для виділення елементів:

  • граней;
  • ребер;
  • кутів.
Дивіться також:  Інформаційна безпека в інтернеті: правила, параметри, забезпечення

Простіше інших у природі визначити такі поверхні, якими деяка рельєфна форма обмежується. Розміри їх можуть відрізнятися, схильність також істотно варіюється. Показник обчислюється щодо морського рівня. Кут нахилу дозволяє класифікувати поверхні на:

  • субгоризонтальные (до двох градусів);
  • схили (понад двох градусів).

Як показали дослідження, багато в чому цей параметр визначається тектонічними плитами, рух яких стає основою формування рельєфу місцевості.

Це цікаво

Кути граней, ребра тільки тоді чіткі з точки зору геометрії, коли до того створюються важливі передумови. Так, льодовикова геоморфологія не забезпечує можливості створення саме таких поверхонь. Чіткість ліній страждає під впливом не тільки мерзлоти, але і водних мас або постійного руху повітряних потоків. Через деякий час після утворення кутів вже можна спостерігати округлі, плавні лінії. Іноді процес займає століття і навіть тисячоліття, а іноді – кілька років. Залежить це від конкретного випадку, особливостей порід.

У природі таке явище провокує переходи, коли межі змінюються, а різні рельєфні форми прилягають одна до іншої. При цьому вчені, досліджуючи поверхні, ділять їх на увігнуті, випуклі, плоскі.

Рельєф: деякі особливості

Прийнято виділяти різновиди рельєфи:

  • відкриті і замкнуті;
  • складні і прості;
  • негативні, позитивні.

Перші – це горби, западини, протилежна підгрупа – балки, долини. Друга категорія: об’єднані і окремо стоять прості форми (дюни, бархани). А ось з поділом на позитивні, негативні все не так очевидно. Якщо мова йде про простих або близьких до таких формах, розташованих по сусідству, то тут класифікація труднощів зазвичай не викликає. Наприклад, для простору між балками кожне таке освіта буде негативною формою. Але чим більш високого рангу об’єкти зіставляються, тим складніше визначити приналежність до однієї з двох груп по цьому параметру.

Які категорії ще існують?

Розглядаючи форми рельєфу, обумовлені екзогенними подіями, прийнято розділяти на:

  • акумулятивні;
  • денудаційні.

Перші сформовані накопичувальними процесами, другі зумовлені виносом або виробленням матеріалу.

Ще одна система класифікації приймає до уваги розміри:

  • планетарні;
  • мега;
  • макро;
  • мезо;
  • мікро;
  • нано.

Про гігантах

Перші об’єднують материки, океанські ложа, серединні океанічні хребти, перехідні зони. Можна помітити, що їх відносно небагато. Говорячи про позитивні рельєфних формах, потрібно відзначити, що найбільші представники цієї групи – це материки, багато з яких також формують океанське дно. Важливість дослідження материків для сучасних наук обумовлена фактом того, що утворення ці сформовані земною корою.

Океанським ложем прийнято називати таку частину дна світового океану, що займає великий відсоток території, залягає під трикілометровій товщею води або більше. У цій місцевості земна кора представлена специфічним типажем – океанічним.

Геосинклинальные пояса зазвичай розділяють океани, материки, хоча умова існування перехідних зон виконується далеко не завжди. Як показали дослідження, Північний льодовитий, Індійський океани і Атлантика – водойми, краї яких майже по всій протяжності берегової лінії характеризуються контактом материкових структур і океанського ложа.