Весь складний світ класичної музики, який неможливо охопити одним поглядом, прийнято умовно ділити на епохи та стилі (це відноситься до всього класичного мистецтва, але сьогодні ми говоримо саме про музику). Одним з центральних етапів розвитку музики є епоха музичного класицизму. Ця епоха дала світовій музиці три імені, які, напевно, будь-яка людина, хоча б трохи знайомий із класичної музики, зможе назвати: Йозеф Гайдн, Вольфганг Амадей Моцарт та Людвіг ван Бетховен. Так як життя цих трьох композиторів була так чи інакше пов’язана з Віднем XVIII століття, стиль їх музики, а також саме блискуче сузір’я їх імен отримало назву віденського класицизму. Самих цих композиторів називають віденськими класиками.
“Татусь Гайдн” – чий тато?
Самим старшим з трьох композиторів, а значить, основоположником стилю їх музики, є Франц Йозеф Гайдн, біографію якого ви і прочитаєте в цій статті (1732-1809) – “татусь Гайдн” (кажуть, так назвав Йозефа сам великий Моцарт, який, до речі, був молодший Гайдна на кілька десятків років).
Будь би став величатися! А татусь Гайдн? Анітрохи. Встає вдосвіта й — працює, пише свою музику. І одягнений так, немов він не знаменитий композитор, а непомітний музикант. І в їжі простий, і в розмові. Взяв скликав всіх хлопчаків з вулиці і дозволив їм є чудові яблука в своєму саду. Відразу видно, що батько його був бідняк і що дітей у сім’ї було багато — сімнадцять! Якби не випадок, може, Гайдн, як батько, став би каретних справ майстром.
