Формула продуктивності. Фактори, що впливають на продуктивність праці

У сучасних умовах зростання прибутку компанії є основною необхідної тенденцією розвитку підприємств. Зростання прибутку може бути забезпечено різними шляхами, серед яких можна окремо виділити більш ефективне використання персоналу компанії.

Показником вимірювання результативності трудових ресурсів підприємства є продуктивність.

Загальне уявлення

Продуктивність праці за формулою розрахунку — це критерій, за допомогою якого можна охарактеризувати продуктивність використання праці.

Під продуктивністю праці розглядається ефективність, якою володіє працю у виробничому процесі. Її можна виміряти певним проміжком витрат часу, які необхідні для виробництва одиниці продукції.

Виходячи з визначення, яке міститься в енциклопедичному словнику Ф. А. Брокгауза і В. А. Ефрона, під продуктивністю або продуктивністю праці належить розглядати співвідношення, що утворюється між обсягом витраченої праці і тим результатом, який може бути отриманий при здійсненні праці.

К. Е. Басовским продуктивність праці може бути визначена в якості продуктивності персоналу, яким володіє підприємство. Вона може бути визначена кількістю продукції, яку вироблено в одиницю робочого часу. Цей показник також визначають витрати праці, які можуть бути віднесені до одиниці випущеної продукції.

Продуктивність є кількість продукції, що виробляє один працівник за встановлений проміжок часу.

Вона являє собою критерій, який характеризує продуктивність певного живого праці та результативність виробничої роботи згідно формування продукту, що припадає на кожну одиницю витраченого на їх виготовлення трудового часу.

Ефективність роботи зростає на основі технологічного прогресу, лінією запровадження нових технологій, збільшення кваліфікації працівників і їх фінансової зацікавленості.

Етапи аналізу

Оцінка продуктивності праці складається з наступних основних етапів:

  • аналіз абсолютних показників за кілька років;
  • визначення впливу певних факторних показників на динаміку продуктивності;
  • визначення резервів приросту продуктивності.

Основні показники

Основними найважливішими показниками продуктивності, які аналізуються на сучасних підприємствах, що працюють у ринкових умовах, можуть бути такі, як необхідність повної зайнятості персоналу, висока вироблення.

Вироблення продукції являє собою значення продуктивності, що припадає на одиницю витрат праці. Вона може бути визначена при співвідношенні кількості випущеної продукції чи наданих послуг , які були проведені за певну одиницю часу.

Дивіться також:  Як зробити ігольніцю-капелюшок своїми руками: майстер-клас

Трудомісткість – це співвідношення між затратами робочого часу і обсягом виробництва, який характеризує затрати праці на одну одиницю продукції або послуг.

Способи розрахунку

З метою вимірювання продуктивності праці використовують три способи розрахунку продуктивності:

  • натуральний метод. Він використовується в організаціях, які випускають гомогенну продукцію. Цей метод враховує обчислення продуктивності праці як відповідність між обсягом зробленої продукції в натуральному вираженні і середньообліковою чисельністю працівників;
  • трудовий метод використовується, якщо на робочих ділянках виконується величезна кількість продукту з часто мінливим асортиментом; формування обумовлюється в нормо-годинах (обсяги робіт, помножений на норму часу), а підсумки підсумовуються згідно з різними типами продукту;
  • вартісний метод. Він використовується в організаціях, які випускають неоднорідну продукцію. Даний метод враховує обчислення продуктивності праці як відповідність між обсягом зробленої продукції у вартісному формулюванні та середньообліковою чисельністю працівників.

З метою оцінки рівня продуктивності праці застосовується концепція особистих, додаткових і узагальнюючих характеристик.

Приватні властивості — це ті витрати, які потрібні на випуск одиниці продукції в натуральному вираженні за єдиний чол.-день або чол. годину. Допоміжні властивості враховують витрати часу на виконання одиниці певного виду робіт або обсяг виконаних робіт за одиницю періоду.

Методика розрахунку

Серед можливих варіантів продуктивності праці можна виділити наступні показники: виробіток, яка може бути середньорічний, середньоденний і середньогодинний щодо одного співробітника. Між цими ознаками є прямий взаємозв’язок: число робочих днів і тривалість трудового дня можуть зумовлювати значення середньогодинної виробки, яка, в свою чергу, зумовлює значення середньорічного виробітку працівника.

Продуктивності праці за формулою розрахунку виглядає наступним чином:

ВГ = КР * ПРД * ВСЧ

де ВГ – виробіток робочого середньорічна , т. р.;

КР – кількість робочих днів, дн.;

ВСЧ – середньогодинна вироблення, т. р. на чол.;

ПРД – тривалість робочої зміни (дня), год.

Дивіться також:  Що таке вісмут, його властивості, сполуки, одержання і застосування

Рівень впливу даних умов може бути визначений при застосуванні методики ланцюгової підстановки показників, методики абсолютних різниць, методики відносних різниць, а також інтегральним способом.

Маючи відомості про рівень впливу різних умов на досліджуваний показник, можливо встановити рівень їх впливу на обсяг виробництва. Для цього значення, що описує вплив будь-якої з умов, множать на чисельність працівників компанії за середнім значенням.

Основні фактори

Подальше дослідження продуктивності роботи орієнтоване на деталізацію впливу різних умов на вироблення робочого (середньорічну). Умови поділяють на дві категорії: екстенсивні та інтенсивні. До екстенсивним зараховують чинники, що роблять великий вплив на застосування робочого часу, інтенсивними – фактори, що роблять великий вплив на годинну ефективність роботи.

Аналіз екстенсивних факторів орієнтований на виявлення витрат трудового часу з невиробничого його використання. Витрати трудового часу встановлюють зіставленням планового і практичного фонду трудового часу. Підсумки впливу витрат на виробництво продукту встановлюють множенням їх кількості днів або годин на середньогодинну (або середньоденну) вироблення за планом, що припадає на одного робітника.

Аналіз інтенсивних факторів орієнтований на виявлення умов, пов’язаних зі зміною трудомісткістю продукту. Зниження трудомісткості – основна умова збільшення продуктивності роботи. Спостерігається і зворотній зв’язок.

Факторний аналіз

Розглянемо основні формули продуктивності факторів виробництва.

Для розгляду факторів впливу застосовуємо загальноприйняті в економічній науці методи і принципи розрахунків.

Формула продуктивність праці представлена нижче.

W = Q / Т

де W – продуктивність праці, т. р. на чол.;

Q – обсяг продукції, яка була випущена в вартісному вираженні, т. р.;

Т – чисельність персоналу, осіб

Виділимо з цієї формули продуктивності значення Q:

Q = W * Т

Таким чином, обсяг продукції змінюється залежно від зміни продуктивності праці та кількості персоналу.

Динаміка зміни обсягу продукції під впливом зміни показника продуктивності може бути розрахована за формулою:

ΔQ (W) = (W1-W0)*Т1

Динаміка зміни кількості продукції під впливом зміни чисельності працівників розрахуємо за формулою:

Дивіться також:  Оферта. Що це таке, простими словами?

ΔQ (Т) = (Т1-Т0)*W0

Загальна дія факторів:

ΔQ (W) + Δ Q(Т) = ΔQ (загальне)

Зміна за рахунок впливу факторів можна розрахувати за факторної моделі формули продуктивності:

ПТ = Уд * Д * Тсм*ЧВ

де ПТ – продуктивність праці, т. р. на чол.

Уд – питома вага робітників у загальній чисельності персоналу

Д – відпрацьовано днів одним робочим за рік, днів

Тсм — середня тривалість робочого дня, год.

ЧВ — середньогодинна продуктивність праці робітника, т. р. на чол.

Основні резерви

Дослідження продуктивності виконується з метою встановлення резервів її зростання. Резервами збільшення можуть бути наступні фактори, що впливають на продуктивність праці:

  • підвищення технологічного рівня виробництва, тобто поповнення новітніх науково-технічних процесів, отримання високоякісного матеріалу, механизирование і автоматизація виробництва;
  • удосконалення структури компанії і підбір найбільш грамотних співробітників, усунення плинності працівників, підвищення кваліфікації працівників;
  • структурні зміни у виготовленні, які враховують зміну частини одиничних типів продукту, збільшення ваги новітньої продукту, зміна трудомісткості виробничої програми і т. п.;
  • формування і вдосконалення потрібної суспільної інфраструктури — це дозвіл труднощів, пов’язаних із задоволенням потреб компанії, трудових товариств.

Напрями підвищення

Питання про те, як підвищити продуктивність праці, дуже актуальне для багатьох підприємств.

Сутність зростання продуктивності праці на підприємстві проявляється в:

  • зміни кількості продукції при використанні одиниці праці;
  • зміну вироблених витрат праці на встановлену одиницю продукції;
  • зміну витрат зарплати на 1 карбованець;
  • зниження частки витрат на працю в собівартості;
  • підвищення якості товарів і послуг;
  • скорочення браку виробництва;
  • збільшення кількості продукції;
  • збільшення маси реалізації і прибутку.

Для того щоб забезпечити високу віддачу співробітників компанії, керівництву необхідно забезпечити нормальні трудові умови. На рівень продуктивності людини, а також і на ефективність його праці може впливати величезна кількість факторів як інтенсивного, так і екстенсивного характеру. Облік даних факторів, що впливають на продуктивність праці, необхідний при розрахунку показника продуктивності праці та резервів її зростання.