Справжні меломани вже знають, що музика у звичному форматі МР3 не може порадувати деталізацією і правдивістю звучання. Особливо всі огріхи цього формату добре чути дорогою і якісної апаратури. Але можна почути (вірніше, не почути суттєвих сегментів) і на акустичних системах середнього рівня. Тому все більше цінителів якісного звуку використовують Lossless-формат аудіозаписів. Що це за звір і як його використовувати? Про це і поговоримо.
Що таке Lossless?
Lossless Data Compression з англійської перекладається як “стиснення даних без втрати якості”. Простіше кажучи, звук з такого файлу володіє усіма особливостями і перевагами оригінальної звукової доріжки. Однак є і крапля дьогтю: розмір файлів без втрати якості, як правило, значно більше, ніж у звичних (і збиткових) МР3. Але якість звуку того варто. Є декілька найбільш популярних форматів. І всі ми їх розберемо. Але спочатку трохи про історію даної технології кодування. Це корисно знати в плані саморозвитку.
Lossless-формат був відомий ще в дев’яностих минулого століття. Але тоді він використовувався тільки професіоналами: студійними звукорежисерами, “звукачами” на радіостанціях і федеральних телеканалах. Така вузькоспеціальна поширеність даної технології пов’язана з тим, що в ті часи домашні комп’ютери були великою рідкістю. Рідкістю дуже дорогий і дуже слабенькою. Потужностей стандартного ПК 90-х не вистачило б навіть на те, щоб програти такий файл. Не кажучи вже про кодування. Широке поширення Lossless отримав після буйних “нульових”.
