Серед невблаганно зубодробильних бойовиків не часто зустрічаються проекти, що містять філософський підтекст. До рідкісних виключень відноситься фільм «Законослухняний громадянин» (2009), в якому свій урок персонаж Д. Батлера викладає на «відмінно», а глядача під час перегляду переслідує стокгольмський синдром.
Короткий опис сюжетної лінії
Актори «Законослухняного громадянина» під чуйним керівництвом постановника Ф. Гері Грея представили на суд публіки розповідь про наслідки особистісної трагедії головного героя. Клайд Шелтон, перш законослухняний скромний інженер, після трагедії перестає вірити у правосуддя. Одного разу в його будинок проникають грабіжники, які ранять господаря, вбивають дружину і маленьку доньку. Одного зловмисника засуджують до смертної кари, але з іншого-через нестачу доказів і помилок слідства після укладення угоди, організованою пихатим кар’єристом-прокурором Ніком Райсом, відпускають на свободу.
Шелтон, розчарувавшись у системі судочинства, приступає до реалізації плану персонального відплати. Він карає вбивцю своїх близьких жорстоким способом, використовуючи як знаряддя помсти бензопилу. З почуттям глибокого задоволення він свідомо відправляється у в’язницю. Звідти нез’ясовним чином починає вершити розправу над продажною і брехливої юридичною системою, немов отримавши можливість безперешкодно покидати місця позбавлення волі за своїм бажанням.
