Позитивні і негативні числа, які вивчаються у шостому класі — дуже легка для розуміння, приємна тема. А найголовніше, без неї не можна рухатися далі — весь курс математики заснований на використанні чисел як зі знаком «плюс», так і зі знаком «мінус».
Подивимося, якими визначеннями можна характеризувати дане поняття — і наведемо приклади.
Що таке координатна пряма?
Приступаючи до вивчення математики, спочатку школярі вчаться звертатися тільки з позитивними числами— 1, 2, 3, 10, 128, 1586 і так далі майже до нескінченності, причому числа можуть бути цілими, так і дробовими. Зміст позитивних чисел простий — зазвичай вони позначають кількість якихось предметів, одиниці довжини і маси, вік і так далі.
Проте якщо уявити перед собою або накреслити на папері пряму лінію і поставити в її умовному центрі число 0, то виявиться, що напряму у такий прямий буде два. Праворуч від нуля розташуються вже знайомі нам позитивні числа. А ось ліворуч числа будуть стояти зі знаком «мінус» — -1, -2, -3 тощо. Як і в попередньому випадку, це відноситься і до цілим числам, і до дробовим.
Можна вивести відразу кілька визначень позитивних і негативних чисел. Позитивними будуть числа:
- більше нуля;
- розташовані на координатній прямій праворуч від точки 0;
- зі знаком «плюс» чи не мають ніякого знаку перед собою в письмовому вигляді.
У свою чергу, будуть негативними числа:
- менше нуля;
- стоять зліва від точки 0 на прямий координат;
- мають числовий запису знак «мінус», що стоїть безпосередньо перед числом.
Хоча перед додатними числами і можна ставити значок «+», зазвичай цього не роблять, щоб не перевантажувати рівняння або вираз. Знак «-» перед від’ємним числом ставиться завжди — відповідно, якщо його немає, то число точно є позитивним.
Початкова точка координат — 0 не належить до жодної з категорій і стоїть відокремлено.
