Дистрибутив — це… Приклади дистрибутивів ОС і програм

Початківці користувачі тільки осягають всі премудрості комп’ютера. І для багатьох сленг, яким користуються просунуті користувачі, різні «гуру», девелопери, програмісти і хакери, — просто фількіна грамота. Деякі слова здатні поставити в безвихідь навіть дуже освіченої людини. Наприклад, «дистрибутив». Це що взагалі за звір? Багато хто й гадки не мають, хоча користуються цією штукою досить часто. Що ж це таке? Спробуємо розібратися в цьому питанні.

Поняття «дистрибутив»

У професійному середовищі дистрибутив — це набір файлів, підготовлених для установки. Такий набір включає в себе всі необхідні компоненти, сам інсталятор і додатковий контент. Це можуть бути як інсталятори програм, так і установники операційних систем. В сучасних реаліях поняття дистрибутиву найчастіше застосовується для позначення способу якої-небудь операційної системи, підготовленої до установки. Все це почалося з легкої руки авторів численних збірок ОС.

Так, існують дистрибутиви Linux і Windows. Часто дистрибутивами називають і спеціальні збірки ОС, в яких було щось змінено для забезпечення максимального швидкодії або в ім’я конфіденційності. Однак застосування цього терміна виключно до установчих образам операційних систем не є правильним. Проте всі вже звикли до такого тлумачення поняття. Ми теж не будемо вдаватися в тонкощі тлумачення даного терміна і будемо розглядати його в контексті ОС.

Дистрибутиви програм

У сегменті програмного забезпечення дистрибутив — це комплекс файлів і програма для установки якого-небудь складного пакетного софту. Продукти на кшталт «Фотошопу», «Пиннакла», «Автокад» як раз і мають свої дистрибутиви. Вони відрізняються версією, набором функцією, редакцією («Про», «Початкова» і так далі) і багатьом іншим. Однак якщо дивитися глибше, то інсталяційний файл будь-якої програми (навіть найменшої) можна назвати дистрибутивом. Адже будь-інсталятор має всі ознаки розглядуваного нами комплексу: необхідний набір файлів і скрипт для встановлення програми. Однак кращі дистрибутиви — це ті, що встановлюються без помилок і не мають проблем у подальшій роботі. А тепер перейдемо безпосередньо до операційних систем.

Дивіться також:  Філлери під очі: відгуки, фото

ОС від «Майкрософт»

Дистрибутиви Windows на даний момент є найпопулярнішими. Вони б’ють всі рекорди по завантаженнях. Офіційні образи MSDN, що знаходяться на серверах компанії з Редмонда, теж є дистрибутивами. Але в них не провадилося ніяких змін. Вони являють собою чисту операційну систему. Головна відмінність цих версій від тих, що поширюються на дисках, в тому, що останні дистрибутивами ніяк не є, так як це форма розповсюдження програмного забезпечення в електронному (цифровому) вигляді. На даний момент є купа дистрибутивів Windows на торрент-трекерах. Але там часто викладаються збірки, в яких попорпалися криворукі ентузіасти. Тому працездатність таких образів під великим питанням.

Актуальні дистрибутиви «Віндовс»

Найцікавіше, що повноцінного дистрибутива Windows 7 на офіційних серверах «Майкрософт» вже немає. Компанія вважає цю ОС застарілою. І тому не дає користувачам качати її та встановлювати, просуваючи горезвісну «десятку». Бідним користувачам залишається тільки качати «сімку» з торрент-трекерів. Така ж доля спіткала і «Віндовс 8». А ось дистрибутив Windows 10 до цих пір можна скачати офіційно. Напевно, так і буде, оскільки «десятка» — фінальна ОС від «Майкрософт». Тим не менш багато користувачів до цих пір сидять на «сімці» і активно скачують образи цієї операційної системи з сумнівних сайтів. А взагалі, «десятка» — досить непоганий Windows-дистрибутив. Драйвер на відео часто в ньому присутня. Але хороший він тільки з точки зору структури.

Вільні ОС

До них відносяться дистрибутиви Linux, яких є незліченна безліч. Вони поділяються на «убунтоподобные» і «арчеподобные». Перші ґрунтуються на пакетної базі ОС «Убунту» і підтримують виключно DEB-пакети. Другі ж походять від «Арч Лінукс» і використовують в якості пакетного менеджера RPM і Yahourt. Що стосується комфорту у використанні, то «убунтоподобные» ОС більш дружні до користувача. Їх інтерфейс більше підходить простій людині. Як і процес установки. Що ж стосується систем, заснованих на «Арче», то тут треба володіти неабиякими знаннями навіть в процесі установки. Не кажучи вже про налаштування операційної системи та встановлення драйверів.

Дивіться також:  Європейська частина Росії: площа території, міста та області

Відмінність «Віндовс» від «Лінукс»

Основна відмінність цих образів від дистрибутива Windows 7 в тому, що GNU Linux поширюється по ліцензії. Це означає, що за використання цієї операційної системи у користувача не попросять ні копійки. Також «Лінукс» більш безпечний, ніж «Віндовс». Це доведено різноманітними тестами. Не варто забувати і про приватності. Дистрибутиви Windows 10 мають вбудовані шпигунські модулі, які передають всю інформацію в «Майкрософт». За словами представників компанії, це необхідно для поліпшення «Віндовс». А в «Лінукс» такого і близько немає. Тому найкращий дистрибутив — це «Лінь». Раніше звичайні користувачі не могли користуватися «линуксоподобными» операційними системами, так як їх встановлення та налаштування вимагали наявності своєрідних навичок. Але тепер це в минулому. Все більше людей замислюються про перехід на «Лінукс». Його популярність неухильно зростає. А це означає, що до компанії Білла Гейтса довіри все менше і менше.

«Дистрибутив» в загальному сенсі

Найцікавіше, що в наш час навіть мобільні операційні системи можуть іменувати дистрибутивами. Наприклад, версії ОС «Андроїд» так називають. Але ця система заснована на «Лінукс». Так що нічого незвичайного в цьому немає. А от називати так iOS вже неправильно. Тим не менш, такі випадки непоодинокі. Проте роблять це люди, які незнайомі з визначенням даного поняття. Називати так мобільні системи не годиться, так як вони позбавлені установника та інсталюються на гаджет виключно методом прошивки. У цьому і полягає відмінність прошивки від дистрибутива. І ці поняття треба розділяти. Тільки так можна стати грамотним користувачем. Адже той, хто плутає поняття, рано чи пізно зробить помилку, яка залишить юзера зовсім без комп’ютера. А все тому, що він просто переплутає терміни і, скажімо, замість термопасти намажет на процесор яку-небудь іншу субстанцію. Але це як приклад. А тепер розберемо ще один вид дистрибутива.

Дивіться також:  Чим відрізняються вечірні школи від звичайних навчальних закладів

Дистрибутиви продуктів від Apple

Ні для кого не секрет, що у ноутбуків від Apple і моноблоків своя екосистема. У цих продуктах використовується операційна система MacOS. Вона відноситься до «юниксоподобным» і відрізняється винятковою закритістю. Проте для цієї ОС є своє програмне забезпечення. До речі, досить адекватне. Варто врахувати, що програмні продукти для дизайнерів («Фотошоп», «Скетч» та інші) спочатку випускаються для «Маків». І тільки потім мігрують на «Віндовс». А це означає, що спеціалізовані продукти для «Маків» мають свої дистрибутиви. Вони поширюються в образах формату DMG. Особливістю цього формату є те, що побачити його можна тільки під MacOS. У «Віндовс» чи «Лінукс» такі образи не відкриються. Хоча спеціалізовані програми на це здатні. Але особливої користі від цього не буде, так як запустити програми, запаковані в ці дистрибутиви, все одно не вийде.

Висновок

Отже, дистрибутив — це набір файлів і скрипт установки, запакований в образ певного формату для подальшої установки на комп’ютер. Така форма установника характерна для продуктів, які розповсюджуються в електронному вигляді. Найбільш звичні дистрибутиви — образи операційних систем, підготовлених для установки. До них належать образи як «Віндовс», так і «Лінукс». У програм під MacOS свої дистрибутиви. Особливо це стосується серйозних продуктів. Однак мобільні операційні системи називати таким терміном не можна. Тепер ви все знаєте про це поняття і не будете робити прикрих помилок при дефініції того чи іншого майстра. І слово «дистрибутив» більше не буде вводити вас в замішання.