Девіантною називають таку поведінку особистості, що відхиляється від загальноприйнятих, усталених норм. Воно може бути як позитивним, так і негативним. У другому випадку індивід ризикує зіткнутися з формальними і неформальними санкціями з боку суспільства. Як соціальне явище девіантність досліджується соціологами, а питаннями індивідуального девіації займаються психологи. Сьогодні ми з вами познайомимося з основними аспектами і типи девіантної поведінки.
Історична довідка
Девіантна поведінка є одним з центральних питань соціології ще з часів її виникнення. Одним з основоположників девиантологии вважається французький вчений Еміль Дюркгейм, який в 1897 році видав класичну роботу під назвою «Самогубство». Він ввів поняття аномії, що означає соціальну заплутаність та дезорієнтацію в суспільстві, що виникає під час радикальних соціальних змін і криз. Дюркгейм підтверджував свої слова статистичними даними, що свідчать про підвищення кількості самогубств під час різких економічних спадів чи піднесень. Послідовником вченого став американець Роберт Кінг Мертон, який створив теорію структурного функціоналізму і одним з перших класифікував поведінкові реакції людини з точки зору соціології.
