Другий за поширеністю вроджену ваду серця – дефект міжшлуночкової перегородки. Він з’являється в результаті утворення отвори між правим і лівим шлуночками. Внаслідок цього кров з першого потрапляє в другий, що в підсумку призводить до переповнення малого кола кровообігу. Може бути присутнім в якості самостійного пороку або в комплексі з іншими патологіями.
Поняття
Дефект міжшлуночкової перегородки (ДМЖП) може являти собою отвір розміром 2-5 мм, при якому хворий не відчуває дискомфорту, при цьому не присутня явна симптоматика захворювання. Якщо ж його діаметр перевищує 10-15 мм, потрібне термінове оперативне втручання. При повній відсутності перегородки настає летальний результат.
ДМЖП характеризується тим, що при скороченні м’яза тиск у лівій частині серця значно вищою порівняно з правою. В результаті цього кров змішується, що призводить до зростання навантаження на судини легень. Надлишок багатою киснем крові надходить у мале коло кровообігу, в той час як у великому збагачена кров присутня в недостатній кількості. Це може сприяти тому, що буде спостерігатися легенева гіпертензія, недостатність правого шлуночка, склеротична динаміка судин легенів.
Як правило, розвивається дефект міжшлуночкової перегородки у плода. Він може виникнути і в процесі життя, але подібний випадок відзначається набагато рідше. У дітей спостерігають при невеликому розмірі у разі проведення ехокардіографії. Зазвичай відбувається самостійне закриття цього дефекту до однорічного віку або трохи пізніше. До цього моменту дитина повинна спостерігатися у педіатра з метою запобігання переходу патології в активну форму. Якщо вроджений дефект міжшлуночкової перегородки серця не зникає до 3-річного віку, то його усувають тільки проведенням операції.
