Пантеон Стародавньої Греції складався з величезної кількості надприродних істот, які так чи інакше впливають на долю людини, а особливо шанованими були дванадцять олімпійців, у тому числі покровитель наук і мистецтв – бог Аполлон.
Походження
Згідно давньогрецьких міфів, батьками Аполлона були сам громовержець і повелитель Олімпу Зевс і тітаніда Літо. Разом зі своєю сестрою Артемідою Аполлон народився на відокремленому острові Астерія, що плаває в океані. Причиною цього була ревнощі Гери, законної дружини Зевса. Дізнавшись про чергову зраду чоловіка, богиня заборонила Літо торкатися ногами твердої землі і навіть наслала на неї чудовисько на ім’я Піфон.
Народження Аполлона і Артеміди було справжнім дивом: весь острів осяється світлом. У пам’ять про це Астрея була перейменована в Делос (по-грецьки diloo означає “я є спільною рос”). Це місце одразу ж стало священним, як і пальма, під якою народився майбутній бог сонця. Аполлон зростав дуже швидко і з дитинства володів незвичайною силою. Так, ще дитиною він убив Піфона, настільки довго переслідував його матір.
