Бісероплетіння — історія і сучасність. Об’ємне бісероплетіння

Історія бісероплетіння налічує не одне тисячоліття. Це один з найбільш захоплюючих видів рукоділля. Сережки, намисто, кольє, браслети з бісеру, зроблені своїми руками, – оригінальні, неповторні прикраси, які відображають характер, темперамент господині. Ніщо так не підкреслює індивідуальність, як аксесуари хенд-мейд.

Бісер

Матеріал застосовується для виготовлення аксесуарів, прикрас. Не одне століття широкою популярністю користується вишивка з бісеру. Види декоративного матеріалу:

  • парчевий;
  • обливаний;
  • непрозорий;
  • металевий;
  • клинський;
  • мармуровий;
  • волокнистий;
  • стеклярус;
  • «хамелеон».

Існують і інші класифікації. Наприклад, чеська. Історія бісероплетіння починається в Єгипті – батьківщині склоробства, без якого цей вид рукоділля не отримав був настільки широкого поширення.

Давнина

На території сучасного Єгипту в XX столітті археологи виявили фаянсові прикраси. Тут були знайдені різноманітні аксесуари і предмети побуту, виготовлені за технологією, що нагадує сучасне бісероплетіння. Історія склоробства налічує близько шести тисяч років. Приблизно такий же вік має і матеріал, з якого сьогодні рукодільниці по всьому світи створюють браслети, сережки та намиста.

Перша машина для виготовлення бісеру з’явилася в середині XIX століття. Декоративні елементи тут же знизилися в ціні. В 17-18 століттях дамський туалет прикрашав стеклярус ручної роботи – круглі прозорі елементи, розрізані вертикальним диском. Сьогодні у виготовленні бісеру використовується вирубний прес, нагадує гільйотину.

У Стародавньому Єгипті матеріал, що віддалено нагадує стеклярус, називався «бусра». У перекладі на російську – «фальшивий перли». У давнину браслети з бісеру робили з вельми складною технологією. Чи сьогоднішнім рукодільниця вистачить терпіння на обробку кожної намистини. Така робота схожа ювелірної. У Стародавньому Єгипті намистини були простими, безбарвними. Майстрам доводилося чимало постаратися, щоб надати виробам блиск і розкіш.

Середні століття

Виникнення бісероплетіння дослідники пов’язують з древньою єгипетською культурою. Але за межами країни фараонів теж були майстри, здатні перетворювати дрібні скляні деталі в дивовижні по красі, аксесуари, посуд і картини. Технологія бісероплетіння була відома і римлян. У Середньовіччі цей вид мистецтва отримав розвиток в Італії, Іспанії, Франції.

Дивіться також:  Історія і склади групи "Блискучі" за 20 років

У XIII столітті столицею бісероплетіння стала Венеція. В самому романтичному і таємничому європейському місті, який в той час був республікою, проживали кращі майстри скляної справи. Естафету прийняла Чехія. «Богемне скло» – вираз, який хоча б раз у житті чув кожен чоловік.

У Чехії виробляли кришталь, скло, кольоровий бісер, стеклярус. Аж до початку XVIII століття богемські майстри ревно зберігали секрети мистецтва виготовлення декоративного матеріалу. До середини XIX століття їх скритність перестала інтригувати зарубіжних колег: було винайдено особливе устаткування, і ця подія відкрила нову сторінку в історії бісероплетіння.

Сучасність

Кращі фірми-виробники бісеру сьогодні знаходяться в Японії. Сучасна технологія заснована на змішанні піску, кальцинованої соди, вапняку. У залежності від пропорцій і використаного барвника виходить той або інший вид матеріалу. При фарбуванні використовується метал.

В Росії

Перші скляних справ майстри з’явилися ще в ранньому Середньовіччі. Прикраси, вишивки з бісеру популярність набули в XVI столітті. Петро I запросив в Росію відомих німецьких і голландських майстрів-склярів. Своїх же ремісників він активно відправляв за кордон на навчання.

Ломоносов, будучи натурою скрупульозної і захоплюється, заснував лабораторію, в якій знаходилося кілька печей для створення виробів зі скла. З матеріалу виготовляли стеклярус, що застосовується в декоративно-прикладному мистецтві. Однак історія бісероплетіння на Русі почалася задовго до народження Ломоносова.

Основи

Найпростіші уроки бісероплетіння – з цього слід починати навчання мистецтву створення авторських прикрас і сувенірів. Рукодільниці використовує різні техніки. Звичайне нанизування бісеру на нитку – найпростіший прийом. Полягає він у чергуванні бісеру в певному порядку. Здійснюючи нехитрі дії, можна досягти оригінального візерунку.

Досвідчені майстрині рекомендують на початку свого творчого шляху освоїти техніку «хрестик», відому також під терміном «монастирське плетіння». Нескладно сплести також ланцюжок «зигзаг». А ось об’ємне бісероплетіння вимагає особливої підготовки. Крім того, ця технологія являє собою східний вид рукоділля, і знайти інструкцію ще кілька років тому російською мовою було не так просто.

Дивіться також:  Що таке міцелій? Вирощування міцелію в домашніх умовах

Найпростіший прийом бісероплетіння – низання. В чому він полягає, нескладно здогадатися. Намистини нанизуються на нитку по черзі, ніяких складних маніпуляцій не проводиться. Такий спосіб діти використовують при виготовленні нехитрих браслетів. Інші прийоми: поздовжнє, поперечне, кутове, круговий низання.

Мозаїчне низання

Ця техніка має й іншу назву – peyote. Бісеріни розташовуються зі зміщенням по відношенню один до одного. Це і створює ефект мозаїчного зображення. Peyote – щільний тип плетіння. Для правильного виконання мозаїчного плетіння дуже важливо підібрати підходящий матеріал. Бісеріни будуть щільно прилягати один одному, а тому повинні бути однієї величини.

Ще один метод плетіння – циліндричний, що дозволяє створювати ідеально рівну і відносно гладку бісерну поверхню.

Виготовлення об’ємних фігурок з бісеру

Менш поширений тип бісероплетіння. Справа не в тому, що він не користується популярністю у рукодільниць. Сьогодні для багатьох цей тип рукоділля перетворився з хобі в додатковий або навіть основне джерело заробітку. Техніка об’ємного бісероплетіння досить складна. А купують сувеніри, виготовлені таким чином, не настільки активно, як, наприклад, браслети і сережки, на виготовлення яких досвідчена майстриня може витратити кілька годин.

Останнім часом видано чимало книг з бісероплетіння та іншим видам рукоділля. Відгуки про таких виданнях, як правило, позитивні. Так, початківці і досвідчені рукодільниці стверджують, що в «Чарівних фігурках і тварин з бісеру» представлені докладні інструкції, за допомогою яких навчитися техніці зовсім не складно.

Для виготовлення фігурок використовується латунний дріт діаметром 0,3 мм. Вона чудово тримає форму, значно краще, ніж нейлонова нитка. Знадобиться також віскозний шнур – для додаткових елементів. Що ще стане в нагоді? Манікюрні ножиці і маленька викрутка.

Всі фігурки тварин виконуються за одним принципом. Ряди бісеру укладаються зверху вниз так, щоб вийшло пластичне тулуб. Потім дріт проводиться по другому ряду, 2-й її кінець – через другий ряд з протилежного кінця ряду. Кінці дроту слід щільно натягнути. Третій ряд нанизується так само, як і другий. В іншому, якщо слідувати схемі, можна досить швидко навчитися створювати фігурки тварин з бісеру. Чудово виглядають також квіти, виконані за цією технологією.

Дивіться також:  Орхідеї дендробіум нобіле: фото, пересадка, розмноження та догляд в домашніх умовах

Матеріали і інструменти

Бісер різного кольору, розміру і форми можна купити в будь-якому магазині товарів для рукоділля. При купівлі слід переконатися, що матеріал підходить для об’ємного бісероплетіння. Для такої техніки так само, як і для мозаїки, знадобляться намистини однієї величини. Бажано підібрати кілька кольорів.

Бісероплетіння вимагає терпіння. Втім, як і будь-який інший вид творчості. Починати варто не з створення об’ємних фігурок, а з виготовлення виробів за найпростішими схемами. Наприклад, бус або браслетів. Вузликове плетіння – все, що потрібно засвоїти для створення простих прикрас. Принцип полягає у зав’язуванні вузла після кожної нанизаної бісерини.

У виробництві використовуються машини для створення вишивки з бісеру. Але ручна робота приносить задоволення. Це неповторний творчий процес, результатом якого стає абсолютно унікальний виріб. Навіть у тому випадку, якщо зроблено воно за схемою з книги з бісероплетіння. Варто сказати, що багато майстрині предпочитаются створювати свої, авторські схеми. Проте вміння імпровізувати приходить з досвідом.

Елемент декору

Уміння поводитися з бісером нагоді жінкам, які люблять в’язати або шити. Невеликий аксесуар, зроблений своїми руками, може чудово доповнити річ. Бісероплетіння варто освоїти. Це не тільки окремий вид рукоділля, а й техніка декорування одягу.