Біла Церква: церкви, пам’ятки, історія та цікаві факти

Київська область займає площу 28 130 км2. З них 1275 км2 належить до Білоцерківського району. Його центром є Біла Церква, церкви і пам’ятки якої приваблюють любителів подорожей.

Походження назви міста

Існує кілька версій, звідки походить назва населеного пункту. Одна з них свідчить, що в часи монголо-татарської навали на Русь воїни Золотої Орди спалили одну з сіл. Залишилася тільки церква, збудована з білого каменю. Навколо неї розросталося міське поселення Юр’єв (первісна назва майбутнього районного центру).

На думку істориків, більш правдоподібною вважається версія, де говориться, що Ярослав Мудрий в 1032 році побудував на тому місці, де розташоване місто, кріпосне спорудження і дав йому ім’я Юр’єв. При цьому на Замковому пагорбі було зведено дерев’яну церковну споруду з білої берези, яке дало назву міста.

Історія Білої Церкви

Початок XI століття відзначено постійними вторгненнями союзу кочових племен (печенігів) на південні території Київського князівства. У 1017 році Київський князь Ярослав Мудрий (син Володимира Святославовича, з князівського роду Рюриковичів) здобув перемогу у російсько-печенізької війні. І в 1032 році під його керівництвом почала зводитися оборонна лінія вздовж річки Рось (права притока Дніпра). Саме на цій річці знаходиться Біла Церква (нинішня назва міста).

Оборонні споруди (Поросская оборонна лінія) будувалися для захисту південних кордонів князівства і були сторожовими фортецями, з’єднаними між собою глибокими ровами. У цьому ж році на лівому березі річки Рось була споруджена феодальна фортецю Юр’їв (на честь християнського імені Ярослава Мудрого). Через деякий час навколо форту утворилося поселення.

Згодом населений пункт став містечком, названий по імені фортеці – Юр’єв, на території якого постійно проходили військові конфлікти. Місто кілька разів був спустошений кочівниками і татаро-монгольською навалою.

Останнє захоплення міста і його руйнування відбувалося в кінці XIII століття. У той час повністю спалене місто, за винятком білокам’яної церкви на Замковій горі, був відновлений і отримав назву Біла Церква, яке збереглося до наших днів.

У 1362 році Біла Церква стала частиною Великого Литовського князівства, а через два століття була приєднана до федерації Королівства Польського (Речі Посполитої). До цього часу місто стало одним з основних стратегічних об’єктів і отримав Магдебурзьке право, на підставі якого в місті створювався орган самоврядування.

Постійні військові конфлікти на території Білої Церкви призвели до того, що в 1702 році під керівництвом полковника білоцерківської армії Насіння Палій було організовано повстання проти польського гніту. В 1703 році заколот був пригнічений і в цьому ж році на територію правобережної України увійшли регулярні війська армії Російської імперії, а через 90 років місто увійшло до складу Росії.

У 1806 році керівництво міста уклало угоду з єврейською громадою, на підставі якого євреї запрошувалися на постійне місце проживання з метою будівництва та розвитку торгівлі. З 1941 року протягом 902-х днів Біла Церква була окупована частинами німецької армії.

Під час наступальної операції першого Українського фронту під командуванням генерала Миколи Ватутіна (Житомирсько-Бердичівська операція), Білоцерківський район був звільнений, і з 1944 року почалося відновлення зруйнованого міста.

Зараз Біла Церква Київської області являє собою індустріальний та культурний центр. Місто займає територію в 68 км2. Функціонують в Білій Церкві заводи, підприємства добувної, обробної, легкої, хімічної та харчової промисловостей.

У місті шістнадцять вищих навчальних закладів, 25 ліцеїв і гімназій, три палацу культури, 16 бібліотек, чотири музичні школи та інші культурні заклади, серед яких розташовані історичні пам’ятки архітектури. Белоцерковное туристичне бюро (площа Вокзальна) організовує екскурсії для бажаючих ознайомитися з основними визначними пам’ятками цього району.

Дивіться також:  Основні ознаки вільного ринку - ідеального і недосяжного

Дендрологічний парк «Олександрія». Опис

Якщо ви плануєте прогулянку по Білій Церкві, то обов’язково відвідайте парк «Олександрія». Він вважається однією з головних визначних пам’яток міста і самої старої парковою зоною на Україні. Графська родина гетьмана Браницького користувалася особливим розташуванням у Російської імператриці Катерини II і часто відпочивала при царському дворі в Петербурзі.

Час, проведений серед парків Петродворця, ймовірно, викликало бажання графині створити парк на території своєї резиденції в Білій Церкві. У 1788 році в західній частині міста почалося будівництво паркової зони, яка згодом отримала назву по імені дружини графа Браницького – «Олександрія».

За проектом запрошений з Франції архітектора-паркобудівника Мюффо, були споруджені літня резиденція, одноповерховий будинок, призначений для гостей господині парку, критий танцювальний майданчик та багато інших споруд.

Парк був спроектований в модному для того часу англійському стилі. Тому вся територія була прикрашена численними бронзовими скульптурами і ставками з каскадом водоспадів.

Архітектура «Олександрії» сильно постраждала під час бойових дій 1944 року. З 1955 почалися відновлювальні та реставраційні роботи. Багато павільйони створювалися за старовинними малюнками відомих художників XIX століття. Зараз «Олександрія» (405,5 га) є улюбленим місцем відпочинку білоцерківців та гостей міста.

Костел Іоанна Хрестителя (органний зал)

Тим, кому цікаво все про Білу Церкву, варто ознайомитися з її наступною визначною пам’яткою. В історичній частині міста (Замкова гора) в 1789 році на кошти Ксаверія Браницького почалося будівництво храмового будівлі в ім’я Святого Іоанна Хрестителя.

Існує версія, в якій говориться, що зведення святині було присвячено пам’яті загиблого графського сина. Церква Білої Церкви, побудована за проектом італійського архітектора Доменіко Ботані, нагадує форму католицького хреста і має висоту 27 метрів. Собор прикрашений настінним живописом, а підлога покрита різного кольору мармуровими плитами.

У 1930 році костел був закритий. Протягом 35 років будівля використовувалася під лекційний зал, а потім в ньому розміщувалися різні міські склади. Після реставраційних робіт, у 1970 році, враховуючи унікальну акустику, за рішенням міських властей, храм був пристосований під зал органної та камерної музики. Зараз є одним з кращих концертних залів в Україні.

Спасо-Преображенський собор

Зараз розповімо про ще одну церкву в Білій Церкві. На Соборній площі знаходиться храмова споруда, історія якого пов’язана з Олександрою Браницькою. У свій час меценат Білої Церкви, графиня Браницька вирішила в місті побудувати 12 білосніжних православних церков.

Однією з них є Спасо-Преображенський собор. Будівництво почалося в 1833 році і тривало протягом шести років. Більша частина роботи була завершена за життя меценатки, а освячення храму було вже після її смерті.

Головними святими реліквіями собору є книги XVII століття і вишивка золотою ниткою «Таємна вечеря». У 1933 році цей храм Білої Церкви був закритий, і будівля використовувалася під різні міські служби протягом 56 років.

Зараз Спасо-Преображенський собор вважається чинним (з 1989 року). Туристи можуть відвідати цю пам’ятку Білої Церкви, присутніми на літургіях та оглянути стіни, прикрашені розписами на релігійні теми.

У прибудові Олександра Невського знаходиться могила Браницької, яка була похована в 1839 році. Поховання було скоєно в неосвяченому до цього часу соборі.

Палац Браницьких

Ми вже з’ясували, на якій річці Біла Церква розташована. Далі розповімо про одну цікаву пам’ятки. На березі річки Рось знаходиться ще одну споруду, що пов’язане з сім’єю отамана Браницького – зимова графська резиденція (Зимовий палац).

В ті часи Браницькі влітку жили в літній палацової будівлі, яка перебувала на території парку «Олександрія». При настанні холодів вони переїжджали в будівлю, побудовану в 1796 році в західній частині Замкової гори.

Дивіться також:  Млинці з Дюкану - рецепти, особливості приготування, поради

Зимова резиденція зберегла свій зовнішній вигляд і являє собою двоповерхову будівлю, побудоване в стилі класицизму, де головний вхід оздоблено критою галереєю, яка підтримується чотирма різьбленими білокам’яними колонами. Зараз у колишньому маєтку розташовується музична школа і центральний міський архів.

Єврейська спадщина міста

І все ж, що подивитися тим, хто хоче провести прогулянку по місту Біла Церква? Зараз розберемося. На початку XVI століття в місті з’явилося єврейське населення, в основному люди, що займаються дрібною торгівлею. У 1648 році частина єврейської громади була вигнана за межі міста козаками Богдана Хмельницького.

Протягом наступних двох століть євреїв в Білій Церкві було небагато. Заселення євреями міської території заважали постійні військові конфлікти, які супроводжувалися погромами. Спокійні часи для єврейського населення настали з 1806 року.

Це було в той період, коли господарями міста стала графська родина Браницьких. Вони запрошували єврейські громади на постійне місце проживання для розвитку економічних зв’язків з іншими містами Російської імперії. Для досягнення цієї мети Браницькі в центрі міста побудували Торгові ряди.

В кінці XIX століття навколо Торгової площі утворився єврейський район. Туристи можуть оглянути єврейську архітектуру будівель, що збереглися до нашого часу і перебувають під охороною держави як пам’ятки культури.

Серед них виділяються три синагоги. Основна хоральна синагога, де служба супроводжувалася співом, знаходиться на вулиці Театральній (до 1922 року – Синагогальная).

Зараз у цьому будинку, побудованому в кінці XIX століття, розташований навчальний корпус технологічного коледжу. Поруч знаходиться колишня купецька синагога, побудована приблизно в той же час, що і хоральна, і призначалася для євреїв купецького стану.

Третя, що збереглася з початку XX століття без зовнішніх змін синагога називалася «Ремісничої». Одноповерхова кам’яна будівля була побудована єврейською громадою для євреїв-ремісників.

Залізнична станція

На відстані 1,5 км від центру міста знаходиться залізнична станція Білої Церкви, яка почала функціонувати з 1876 року. Будівля вокзалу під час ВВВ було повністю знищено, і керівництвом міста було прийнято рішення на фундаменті старої споруди звести новий вокзал.

У 1950 році за проектом архітектора Петра Красицького було споруджено одноповерхова сучасне вокзальну будівлю, де розташовані зал очікування, кілька кафе, ресторан, квиткові каси та інші залізничні служби.

Через сучасний залізничний вузол проходять електрички та поїзди далекого прямування, що з’єднують основні міста України і Росії. Кожному туристу слід знати актуальний розклад в Білій Церкві автобусів, щоб не виникало проблем з плануванням поїздок.

На привокзальній площі розташована стоянка міських автобусів різних напрямків. Туристичні організації міста проводять автобусні екскурсії для любителів історії по селах цього району. Про цих населених пунктах далі в статті піде мова.

Село Мазепинці

Які відомі села Білій церкві? Однією з затребуваною екскурсією вважається відвідування села Мазепинці (18,5 км від міста Білої Церкви), де розташований меморіальний комплекс «Парк козацької слави».

Село було засноване в XVI столітті на березі річки Кам’янка (ліва притока річки Рось) і носило назву «Кам’янка». В 1572 році на території цього поселення була подарована королем Польщі Сигізмунд I Миколі Мазепі.

Потім поселення було передано у спадок його синові – Степану Мазепі, а в 1639 році в цьому селі, яке називалося Мазепинці, народився майбутній військовий політичний діяч, гетьман Війська Запорозького Іван Мазепа. Через деякий час Мазепинці стало родовим маєтком його сім’ї.

Зараз у центральній частині села розташований меморіальний комплекс Козацької слави, де туристи можуть відвідати музей історії козацтва, козацьку вежу, відновлену млин тих часів, діючий православний храм Святого Миколи Чудотворця.

Дивіться також:  Біографія Островського: коротко про головне

Цікавий факт: у 1994 році на території комплексу встановлено єдиний на Україні бронзовий бюст Івана Степановича Мазепи, виконаний українським скульптором Євгеном Горбанем. Кошти на виготовлення пам’ятника були переведені з США меценатом Мар’яном Коцем.

Село Пелипча

Шанувальники творчості Костянтина Паустовського можуть відвідати в селі Пелипча (15 км від районного центру) музей письменника. Після ліквідації Запорізької Січі отаман Запорізького козацтва Григорій Паустовський-Сагайдачний (прадід письменника) в 1775 році оселився на березі річки Русь у сільській місцевості Пелипча і заснував маєток, який було знищено під час Громадянської війни.

Через деякий час на фундаменті колишньої садиби створився музей літературної спадщини Паустовського. До експозиції музею входять книги і документи, пов’язані з творчістю і діяльністю прозаїка, а також особисті речі літератора.

Село Шкарівка. Опис і пам’ятки

Продовжуючи становити огляд Білої Церкви та Білоцерківського району, слід розповісти про село Шкарівку. На правому березі Росі, на відстані дев’яти км від Білої Церкви знаходиться центр Шкаровської сільської ради. Він заснований в XVI столітті. Головною визначною пам’яткою вважається Свято-Духовна церква, побудована в 1706 році. У той час ця церква Білій Церкві була єдиною, яка мала два купольних споруди. Будівля простояла до середини вісімнадцятого століття.

Через п’ятдесят років на цьому місці був зведений трехкупольный дерев’яний храм. Історичні документи свідчать, що за часів Київської Русі тут був монастир, де будівлі обителі були з’єднані підземними ходами.

У 1932 році ця церква була закрита. Будівля її використовували під сільський склад. В кінці 1945 року, після незначних реставраційних робіт, що проходили при активній участі всіх жителів села, храм був відкритий для віруючих. Зараз туристи можуть відвідати православну службу і оглянути зберігся до нашого часу дерев’яний іконостас.

Село Сорокотяги

На території села Сорокотяги (20 км від районного центру) знаходяться братські могили воїнів першого Українського фронту, які загинули при визволенні села під час ВВВ, та пам’ятник односельцям, які не повернулися з фронту.

До історичних пам’яток культури належить діє з 2001 року дерев’яний храм Дружин Мироносиць. Цей собор побудований в 1891 році.

Цікаві факти про місто в Київській області

Давайте розглянемо цікаві факти про Білу Церкву:

  • Історія міста пов’язана з українським поетом, художником і прозаїком Тарасом Шевченком, який у 1845 році приїхав в Білу Церкву і побував у парку «Олександрія», а також здійснив прогулянку по місту з метою огляду пам’яток культури. Свої враження він описав у повісті «Прогулянка з задоволенням і не без моралі».
  • З 1709 року і протягом п’яти років Біла Церква була резиденцією гетьмана Івана Мазепи.
  • Російський поет Пушкін А. був закоханий в одну з дочок графа Браницького і присвятить їй вірш «Оберігай мене, мій талісман». За деякими історичними даними, у 1821 році поет відвідав парк «Олександрія» написав поему «Полтава».
  • В свій час в районному центрі Київської області в Білій Церкві проживали і працювали єврейський письменник Шолом-Алейхем (справжнє прізвище – Рабинович), режисер Лесь Курбас, радянський вчений-генетик Микола Вавилов.
  • Невелике містечко Узин (25 км від міста) є батьківщиною українського космонавта Павла Поповича, командира космічного корабля «Союз-14».
  • Невеликий висновок

    Тому, хто планує відвідати Білу Церкву, путівник по місту обов’язково знадобиться. Дана стаття може стати відмінною альтернативою покупному виданню. Тут розглянуто найвідоміші пам’ятки цього населеного пункту.