Авторські права: поняття, об’єкти та суб’єкти, захист і охорона

Сучасний світ диктує масу правил і законів, які необхідно дотримувати. Класичними правами в нашому суспільстві давно стали права на життя, отримання освіти, недоторканність приватної власності та багато інших. Навіть інтелектуальна власність оподатковується подібного роду норм і правил — вона контролюється законодавчими документами, що сьогодні відіграє вкрай важливу роль.

Що таке авторське право?

На сьогоднішній день у авторів будь-якої власності, включаючи інтелектуальну, існує можливість захистити будь-який винахід, продукт творчої думки, до яких зараховується все, починаючи від музики і закінчуючи авторським шрифтом. Юридична область питання величезна. Цим займається інститут авторського права. Він регулює можливість розповсюдження, копіювання і використання наукових відкриттів, літературних робіт та творів мистецтва. Програмне забезпечення для комп’ютерів на сьогоднішній день прирівнюється до творів літератури. Хоча авторське право і називається так, насправді воно захищає саме власника прав на подібного роду власність. Воно має власний символ. Знак авторського права представлений як латинська літера C всередині кола. Разом з цим малюнком обов’язково повинен бути нанесений логотип, ім’я або назва того, кому належить власність, а також рік виробництва. Вся власність, на яку нанесені ці розпізнавальні маркери, володіє авторської захистом на законодавчому рівні.

Суб’єкт права

У всіх випадках, коли доведено авторство інтелектуальної власності, суб’єкт отримує права на будь-яке користування продуктом, а також виключне майнове право на одержання дивідендів з виробництва та доступу до продукту. Суб’єктом називають то фізична особа, творчими зусиллями якого було створено новий твір мистецтва, науки, культури чи інша інтелектуальна розробка.

Також суб’єктом цього права називають правовласників, які отримали у власність інтелектуальну розробку внаслідок укладання договорів або інших законних підстав. Так, авторське право на пісню майже ніколи не належить виконавцю. Правами на використання можуть володіти:

  • Корпорації, які купили або отримали право користування. Це можуть бути телевізійні чи радіоканали, видавництва та лейбли.
  • У разі, коли працівник найнятий компанією або іншою особою (замовником), всі його розробки належать його роботодавцю.
  • Нащадки і родичі автора також володіють цим правом, але в багатьох випадках воно обмежене. В тому числі і по терміну, який минув з дня смерті самого творця контенту або іншого виду інтелектуальної власності.

Суб’єктивні права

Умовно ці конституційні права, закріплені Женевською конвенцією, розділені на дві складові — особисті немайнові і майнові. Умовність поділу безпосередньо обумовлена особливостями концепції та джерела континентальної правової системи. Також існує особливе, не закріплене законом моральне право, згідно з яким виробник цієї власності дозволяє використовувати всі свої розробки. Так, наприклад, вступив відомий письменник Артур Конан-Дойл, дозволивши використовувати образ Шерлока Холмса в будь-яких цілях і інтерпретаціях.

Згідно немайнових прав, ім’я автора (або псевдонім) обов’язково повинно бути зазначено. Також автор може не оприлюднювати своє ім’я або сам твір. Вони не мають терміну придатності і не можуть бути передані іншим особам або організаціям.

Право на відтворення також є виключним привілеєм автора або правовласника. Воно дає можливість використовувати музичні твори в будь-яких цілях, в тому числі і з метою отримання грошового прибутку. Іншими словами воно називається авторським правом на пісню. Таким чином правовласники заробляють величезні суми грошей.

Об’єкт правового акта

Будь-який твір, а також будь-яка частина, фрагмент або зображення інтелектуальної власності є об’єктом, що охороняється авторського права. Воно поширюється на публічний огляд і неопубліковані роботи:

  • Письмові джерела, такі як: твори, написані від руки, надруковані на машинці або на верстаті, зошити з нотами.
  • Усна творчість. До нього відносять публічне авторське висловлювання, виконання тощо.
  • Авторські зображення, креслярські матеріали, кінокадри, фотокадри, відеоматеріал та його кадри і так далі.
  • Споруди, створені за авторськими кресленнями. До них відносять пам’ятники, скульптури і будівлі, а також макети і моделі.
Дивіться також:  Єгипетські прикраси для жінок: фото, огляд і опис вишуканих виробів

Серед них самими об’єктивними вважаються: твори літературної творчості (сценарії до музичних і драматичних видами мистецтва), хореографічні рухи і пантомимное творчість, тексти і музика (авторські права на музику), поєднання аудіоряду і відеоряду (кінематографічні стрічки, кліпи та інші види візуального мистецтва), картини всіх жанрів (починаючи від начерків і закінчуючи прикладами живопису), програмовані системи для електронно-обчислювальних машин. Перекладений продукт має особливе значення. Він знаходиться в розділі «Про авторське право і суміжні права».

Але не все в світі обкладається цим міжнародним законом. Не оподатковуються законом про використання авторських прав такі продукти, як документальна діяльність, бюрократичні акти, тексти законів. До них відносять законодавчі акти, рішення державних або недержавних органів та організацій, символи державності, до яких належать герб, прапор і гімн країни. Народний фольклор також не обкладається забороною на використання, так як авторство неможливо довести, або твір вважається об’єктом національного надбання.

В яких випадках можна використовувати твір без обмежень

Це вкрай об’ємний курс законодавчих понять. Авторське право безоплатно у багатьох випадках, але для того щоб не мати проблем з законом, потрібно виконати ряд функцій.

Дозволено без авторського згоди, грошових стягнень використовувати твори, але при цьому вкрай важливо вказати самого людину або організацію, якій належать ці права. Цей пункт стосується:

  • Будь-якого виду цитування. При цьому неважливо, якою мовою. Як оригінал, так і переклад вважаються авторськими висловлюваннями і точно так само мають потребу в тому, щоб автор був вказаний.
  • У виправданих випадках допускається оприлюднення в навчальних цілях для ілюстрації будь-якого матеріалу або галузі знань.
  • Якщо автор сам не заборонив (це відбувається в особливих випадках), то в засобах масової інформації, коли матеріал вимагає прикладів на подібний вид діяльності, використання уривків або частин твору вважається допустимою практикою.
  • Якщо мета вживання вважається рекламної або інформативною. Тобто огляд на продукт інтелектуальної продукції у всіх випадках дозволено.
  • Переклад, без отримання прибутку, шляхом відтворення на інших мовах та шрифтом Брайля.

Також до цієї теми завжди відносять бібліотечні сховища, в яких ознайомитися з авторським матеріалом можна безкоштовно, якщо не вважати членських внесків книжкові та інші організації. При цьому автор отримує не більше одного відсотка від прибутку, що є несуттєвим.

Відтворення об’єктів культури та творчості з використанням карикатурною або пародійної інтерпретації не забороняється. Для цього немає необхідності отримувати дозвіл від автора, але при цьому отримувати прибуток за такого роду діяльність незаконно.

В особливих випадках, в яких оригінал твору чи всі його копії втрачені, будь-яка людина має право репродукувати втрачені матеріали, а також використовувати уривки, застосовуючи або не застосовуючи ілюстрації з оригіналу.

Використовувати у відкритому доступі можна лише ті матеріали, які постійно перебувають в місцях, вільних для відвідування громадянами. Тобто архітектурні споруди можуть бути сфотографовані й опубліковані, при цьому авторські права на ці фотографії і відеоматеріали не поширюються. В суді важливо пам’ятати цей факт. Те ж саме включає в себе без авторських прав безкоштовна музика, постійно звучить в деяких громадських місцях.

Дивіться також:  Час нересту миня

Права на отримання грошових винагород за використання продуктів інтелектуальної власності в особистих цілях

Це один з найбільш спірних моментів закону. Авторські права на музику в цьому питанні мають найбільше обговорення. Ключовою проблемою тут є ціна обладнання і предмета-носія, а не той факт, для яких цілей або ідей буде використано сам твір і в яких масштабах воно буде використано. Ще одним важливим аспектом експерти називають спірність того відсотка, який повинен бути переданий. Охороняється авторське право вимагає незрівнянно більших виплат, непідйомних для використовують ці твори, або малих, що не влаштовує правовласників. Головні прихильники введення цього права зазначають, що воно позитивно позначається на розвитку мистецтва. Також вони вважають, що система мікроплатежів допомогла б врегулювати питання з несанкціонованим розповсюдженням книг, чим активно займається безліч електронних бібліотек (наприклад Flibusta).

Реєстрація і захист правовласників

Відповідно до законодавства Російської Федерації, зокрема Цивільним кодексом, автор твори мистецтва або науки не зобов’язаний піддаватися процесу реєстрації. Для розробників програмного забезпечення для ЕОМ ця функція передбачена, але не є обов’язковою до виконання, так як авторство можна довести і без цієї процедури. Проте на відміну від теоретичної боку, на практиці правовласнику все ж необхідно заздалегідь підготувати законодавчу базу, згідно з якою його правота буде визнана очевидною і незаперечною. У цьому можуть допомогти публікації своїх робіт і огляди на них у різних засобах масової інформації, участь у виставках, збір нотаріальних посвідчень, що підтверджують авторство, а також інші акти, уточнюючі суть цього питання. Хоча навіть це в деяких випадках може залишитися непоміченим, так як доводить тільки наявність у автора одного з екземплярів, а не самої ідеї і концепції в цілому, які, в свою чергу, теж є об’єктом як стаття авторського права.

Будь-яке порушення цих свобод називають порушенням законних прав громадян. Особи, які вчиняють цей неправомірний акт, в якому визнано поширення або копіювання, називаються плагіаторами та піратами. Вони припиняють ряд статей Цивільного кодексу Російської Федерації, що тягне за собою штрафи.

Термін придатності прав

Практично у всіх країнах світу час, протягом якого право належить, практично однаково. Останнім часом помічається явна тенденція до збільшення цього часу. Так, у Цивільному кодексі Російської Федерації прописано, що ці права існують на термін життя автора, плюс ще 70 років після його смерті, після чого стають національним надбанням. В Індії цей строк обчислюється 60 роками, а в Китаї — 50.

Історія появи терміна «правовласник»

Перші свідчення появи авторського права датуються Середніми століттями. У ті часи вони були винятковими привілеями і видавалися королями авторам особисто. Зазвичай вони видавалися авторам видатних літературних, а також художніх творів, хоча цей особливий ритуал проводився вкрай рідко. Розвитку цієї галузі права заважала підвищена релігійність громадськості. Ніхто не вважав твори плодом творіння самих авторів, а тільки продуктом, зробленим Господом руками окремих особистостей. Заява своїх прав на інтелектуальну власність вважалося богохульством.

Дивіться також:  Що таке боа, як носити аксесуар

Офіційно ж в перший раз регулювати авторське право почала королева Анна. Вона встановила обмеження на авторство для літературних творів у розмірі 14 років. Згодом цей термін необхідно було продовжувати ще на стільки ж. Дані дії були вчинені з метою заборони на обмеження правовласниками (видавцями) стрімких темпів розвитку англійської літератури.

Всі ці дії передували і стверджували в майбутньому практику авторського права.

Коли пірат переслідує пірата

У світі існує величезна безліч людей, які вважають авторське законодавство невід’ємною частиною сучасної дійсності. У відповідь на це також створюються цілі організації, що відкрито виступають проти обмеження розповсюдження музичних, письмових або інших джерел інтелектуальної власності. Таким чином, в Німеччині була утворена піратська партія. Голова цієї організації Юлія Шрамм протягом всієї своєї політичної кар’єри займалася зменшенням сили цього закону. Так тривало до тих пір, поки у віці 26 років вона не написала книгу «Натисни мене». Авторське право безкоштовно — ось головна ідея цього твору. Тим не менш, коли книга розійшлася величезними тиражами, сталося наступне — вона почала з’являтися в піратському доступі, з-за чого доходи письменниці значно скоротилися. Тут вона і зробила найбільшу помилку в своєму житті, назавжди закрив шлях в політику. Юлія Шрамм подала в суд на піратів, так як хотіла захистити свої авторські права. Неймовірна практика!

Коли порушення права — це релігійний обряд

Люди довгий час шукали спосіб незаконно використовувати чужі ідеї та твори. Практично в кожному випадку це каралося відповідно до законодавства тієї країни, в якій це відбувалося. Таким чином, використання авторських прав без будь-яких підстав все-таки стало можливим для певної релігійної групи осіб.

Так, у 2010 році законодавчо утвердившись у Швеції з’явилась Церква Копімізму. Це особлива організація, яка була зареєстрована як офіційна релігія. До їх догматам і заповідям традиційно відносять копіювання і розповсюдження будь-яких матеріалів. Ці дії вважаються морально правильними. Обмін файлами і знаннями у прихильників цієї релігійної течії вважається священним, так само як і точки доступу, з яких ці дії можна зробити. Найголовнішим ознакою вшанування автора вони вважають поширення його робіт у вільному доступі, так як це підвищує рівень пізнання та освіченості людей всього світу в цілому.

Для копімізму не існує ніяких певних обрядів, які необхідно здійснити, щоб стати офіційно причетним до цієї релігії. Для цього достатньо самому визнати себе копимистом (стати копимистом можна безкоштовно без СМС та реєстрації). Організація має величезну кількість символів. Найважливішими є Свята Копирамида, комбінації клавіш «Копіювати» і «Вставити» (Ctrl+C, Ctrl+V), всілякі лозунги («Копіюй без обмежень!» і тому подібні), а також всі точки доступу відкритого інтернету прийнято вважати символами організації. На відміну від піратської партії Німеччини ніхто не припиняє та не переслідує використання їх символіки. Найбільш неймовірним є той факт, що якщо в суді назвати себе копимистом і переконати інших у тому, що вчинене діяння є релігійним актом, а сам суд — образою почуттів віруючих, то обвинувачений може бути виправданим. Таким чином, авторське право в інтернеті можна обійти.