Чисельності армії Китаю може позаздрити будь-яке сучасне суверенна держава. За офіційними підрахунками в складі збройних сил Піднебесної задіяно понад 2 млн осіб. Самі китайці називають свої війська Народно-визвольної армії Китаю. У світі немає жодного прикладу більш численних збройних сил. Експерти стверджують, що за останні роки чисельність китайських воїнів скоротилася у зв’язку з новою військово-політичною доктриною. Згідно їй основна ставка в армії КНР робиться тепер не на кількість живої сили, а на якість озброєння і оснащення військ.
Історія формування китайських збройних сил
Незважаючи на те що внутрішньодержавна военизация КНР вперше проводилася в 1927 році, її історія бере відлік набагато раніше. Вчені вважають, що фактично армія Стародавнього Китаю була утворена приблизно 4 тисячоліття тому. І цьому є докази.
Мова йде про так звану теракотової армії Китаю. Таку назву було прийнято для опису теракотових статуй воїнів біля мавзолею імператора Цинь Шихуанді в Сіані. Повнорозмірні скульптури були поховані в III столітті до н. е. разом з тілом імператора династії Цинь, досягненням політики якого стало об’єднання Китайської держави і з’єднання ланок Великої стіни.
Історіографи повідомляють, що майбутній правитель приступив до будівлі своєї гробниці, будучи ще 13-річним підлітком. За задумом Ін Чжен (саме так звали імператора до сходження на трон), скульптури воїнів повинні були залишатися поруч з ним навіть після смерті. Зведення мавзолею вимагало зусиль близько 700 тис. робітників. Будівництво тривало майже 40 років. Всупереч традиціям, з правителем були поховані глиняні копії воїнів замість живих солдатів. Теракотова армія Китаю була виявлена в 1974 році під час буріння артезіанської свердловини неподалік від стародавній столиці, міста Сіань.
Якщо ж говорити про сучасних легіонах цієї країни, то вони є прямими спадкоємцями комуністичних бойових загонів, виниклих у часи внутрішньодержавних битв в 20-30-х роках попереднього сторіччя. З історії народної армії Китаю виділяється одна доленосна дата. 1 серпня 1927 року відбулося повстання в місті Наньчан, яке стало тим самим рушійним важелем у механізмі підстави званої на той період Червоної армії. Очолював тодішні збройні сили майбутній керівник КНР Мао Цзедун.
Свою нинішню назву НВАК (Народно-визвольна армія Китаю) отримала лише після закінчення Другої світової війни, а з моменту формування проти бойових підрозділів Гоміндану і японських інтервентів билася саме Червона армія.
Після розгромної капітуляції Японії Радянський Союз прийняв рішення про передачу сусіднього дружньому державі озброєння Квантунської армії. Добровільні формування, оснащені зброєю СРСР, брали активну участь у війні на Корейському півострові. Завдяки зусиллям та допомозі Сталіна, китайці змогли вибудувати нові боєздатні війська. Далеко не останню роль у формуванні збройних сил Піднебесної того періоду зіграли полупартизанские об’єднання. У 1949 році, після проголошення Китайської Народної Республіки, армія придбала статус регулярних збройних сил.
