Вірш Жуковського “Прихід весни”, що складається всього з шести рядків, відрізняється стислістю, але при цьому є змістовним і красивим ліричним твором. У цій статті представлений аналіз цих віршів, використані виразні засоби та історія створення.
Прихід весни
Аналіз вірша Жуковського неможливий без прочитання самого твору:
Зелень лани, гаї лепет,
В небі жайворонка трепет,
Теплий дощ, сверканье вод, —
Вас назвавши, що додати?
Чим іншим тебе прославити,
Життя душі, прихід весни?
Історія створення
Свій твір “Прихід весни” Жуковський написав у 1831 році. Це вільний переклад на російську мову віршів німецького поета Людвіга Уланда “Хвала весни”. Оригінал вірша в перекладі Терджимана Киримли:
Зелень ниви, дух фіалок,
Щебет жайворонків малих,
Свист дроздов. Від Сонця манна,
Свіже повітря, без обману!
Якщо слова знайшов зачину,
Слав велику причину.
День Весни, хвала тобі!
Як видно з перекладу, Василь Андрійович взяв лише структуру цього вірша і дослівно переклав деякі слова, однак, його версія вийшла більш “руської” за рахунок згадки не тільки нів, але і гаї, а також теплого дощу і виблискуючих вод, розлитих річок.
Також значною відмінністю від оригіналу є фінальні рядки: Людвіг Уланд називає перерахування ознак весни “зачином”, після якого слід славити й хвалити весну.
Жуковський, навпаки, хоче сказати, що до зелені нів, співу жайворонків і дощу неможливо додати ніяких слів, він пов’язує прихід весни з життям, точніше сказати – з пожвавленням душі, а значить, говорити тут нема чого – все, що необхідно, можна лише відчути.
Перша публікація мініатюри Жуковського “Прихід весни” відбулася лише через сорок років у журналі літературної та історичної спрямованості “Російський архів” вже після смерті великого поета.
Сам Василь Андрійович говорив про це вірші, що у подібних творах для нього важливіше всього вловити, а потім висловити на папері швидкоплинні відчуття від того, що відбувається навколо: якщо це спів жайворонка, то досить про нього написати, щоб читач почув пташині трелі в своїй уяві.
