Абсцес – що це таке і чому виникає? Симптоми і лікування абсцесу

Абсцес – це патологія запального характеру, яка характеризується формуванням порожнини, заповненої гнійним вмістом, в ураженому місці тканині або органі. Аномальна зона оточується щільними стінками, тому, на відміну від багатьох інших схожих захворювань, при цій хворобі ексудат не виходить за межі охопленого місця.

Що це – абсцес, наскільки він небезпечний і як його лікувати? Відповіді на ці питання повинні бути добре відомі кожній людині.

Загальні відомості

Під цим поняттям мається на увазі гнійне запалення тканин з чітко окресленим вогнищем розпаду. Абсцес м’яких тканин зазвичай провокується стрептококом або стафілококом. При цьому захворюванні запальний осередок чітко обмежується від близнаходящихся органів. Зароджується патологічний процес як незначного почервоніння, яке згодом ущільнюється. На завершальній стадії гнійник стає м’яким, наповнений усередині гноєм.

Що являє собою вміст такої порожнини? Насправді гній – це поєднання білків, лейкоцитів, інших клітин, завдання яких полягає в обмеженні патогенної мікрофлори. Абсцес – це захворювання, якому однаковою мірою схильні як чоловіки, так і жінки.

Особливості

Розвивається гнійник у разі запалення клітковини або шкіри після проникнення патогенних бактерій через пошкодження на епітелії. Виникає абсцес на тлі гострої або хронічної інфекції. Найчастіше з’являються гнійники у чоловіків в периректальной зоні, в області шиї, кінцівок і голови. А у жінок такі новоутворення зазвичай локалізуються в пахвових западинах, а також периректальных і вульвовагинальных місцях. Але, як відомо, абсцес може охоплювати не тільки зовнішні шари шкіри, але і внутрішні органи, а також головний мозок.

Як з’являється?

Зазвичай абсцес зароджується на тлі проникнення в організм різних інфекцій. В тій області, яку заповнили патогенні бактерії (опік, скалка, рана, поріз) починається звичайне запалення. Це абсолютно нормальна реакція організму, спрямована на захист, і потрібна вона для знищення чужорідних мікроорганізмів.

Симптомами звичайного запалення вважаються:

  • підвищена температура тіла;
  • больовий синдром в пошкодженій області;
  • набряклість ділянки.

Однак нормальний процес може здобути важку форму і стати патологічним – саме в цей момент і з’являється абсцес.

Механізм розвитку

Всі описані симптоми простого запалення свідчать про активної боротьби організму з інфекцією, яка проникла у відкриту рану. Під час цього «зіткнення» корисних і хвороботворних бактерій формується гнійний вміст. Воно складається з відмерлих клітин імунітету, часток травмованої тканини і ще живих мікробів.

Дивіться також:  Що таке синонім? Приклади слів-синонімів.

Чим більше мікроорганізмів у виниклій рані, тим сильніше організм буде протистояти їм і тим більше гнійного вмісту накопичується в зоні ушкодження. Якщо запалення надто сильне, то з’являється ймовірність, що разом з рідиною бактерії поширюються по всьому організму. А щоб цього не сталося, в тілі спрацьовує своєрідний захисний організм: біля ураженого місця утворюється досить щільна капсула – це абсцес і є.

Причини

Існує декілька передумов до переродження легкого запалення в більш важке захворювання – абсцес. Найбільш часто такий наслідок зароджується на тлі впливу декількох різновидів патогенних мікроорганізмів, однак процес буває і асептичним, тобто неінфекційного характеру.

В цілому, відомо кілька причин розвитку абсцесу:

  • Пряме попадання інфекції через травмовану шкіру – наприклад, при відкритому переломі, пораненні, опіку, обмороженні.
  • Поширення бактерій разом з кровотоком з інших гнійних вогнищ – приміром, з охопленого пульпітом зуба або мигдаликів при скарлатині.
  • Потрапляння хімічних речовин – наприклад, деякі медикаменти у формі ін’єкцій теж здатні спровокувати виникнення абсцесу нирок. При цьому розвивається особлива різновид процесу – асептична. Так вона називається тому, що в її формуванні не приймає участі інфекція – замість неї в ролі подразника виступає діюча речовина препарату або інший хімічний продукт.

Основними збудниками абсцесів інфекційного характеру вважаються гноєтворні мікроорганізми – стрептококи та стафілококи. Проникаючи в організм, вони провокують появу бурхливої запальної реакції. Найчастіше до них приєднується навіть кишкова паличка. Багато видів цих мікробів постійно і цілком мирно живуть на поверхні шкіри, але абсолютно неприпустимі у внутрішній стерильному середовищі. Абсцес можуть провокувати і інші мікроорганізми – наприклад, бактерії туберкульозу або клостридії, однак таке явище спостерігається надзвичайно рідко.

Крім усього іншого, існує ще один тип абсцесу – холодний. Його відмінність полягає в вираженій клінічній картині запалення, а причиною його появи служить кістково-суглобова форма туберкульозу.

Різновиди

Абсцес (за МКХ-10 код L02) може виникати в абсолютно будь-яких м’яких тканинах. З урахуванням того, де саме сформувався гнійник, розрізняють кілька різновидів патології:

  • Абсцес м’язів або підшкірно-жирової клітковини. Це найбільш поширений різновид патології. Передумовою до її розвитку практично завжди є незначна травма шкіри.
  • Паратонзіллярний тип. Утворюється в тканинах, що оточують піднебінних мигдалин і зазвичай виявляється наслідком гнійної ангіни.
  • Заглотковий вигляд.
  • Абсцес печінки. Серйозне ускладнення гострих інфекційних патологій черевної порожнини.
  • Гнійний процес в легенях. Часто стає наслідком пневмонії або проникнення чужорідних предметів в бронхи.
  • Абсцес головного мозку. Одна з найтяжчих різновидів хвороби, прогноз при ній зазвичай несприятливий.
  • Гнійні процеси в органах малого тазу. Найчастіше таким виявляється наслідок хронічних інфекцій жіночих репродуктивних органів.
  • Абсцес петель кишечника.
  • Патологія апендикса. З’являється в якості ускладнення простого апендициту.
  • Абсцес легені.
Дивіться також:  Весілля і вагітність. Одруження «по зальоту»

Класифікація гострого і хронічного типу патології передбачає також периферичні і центральні види процесу. Крім цього, гнійники бувають множинними та поодинокими, в залежності від кількості інфекційних вогнищ.

Насправді ж цей перелік далеко не повний і показує лише найбільш поширені види захворювання.

Клінічна картина

Незалежно від локалізації абсцесу, як правило, потерпілі скаржаться на:

  • мігрені;
  • сильну слабкість;
  • підвищену температуру тіла;
  • наростаючі болі в пошкоджених зонах.

Сама область гнійника приносить дискомфорт через проходження в ньому бурхливого запального процесу. А ось загальне нездужання є результатом інтоксикації – отруєння організму хворого продуктами життєдіяльності патогенних мікроорганізмів.

Місцеві симптоми

Інші ознаки патології обумовлені локалізацією гнійника.

  • Якщо абсцес розміщений у верхніх шарах шкіри, то над ним можна помітити яскраво виражене почервоніння. При цьому гнійник є болючим, а температура в ньому постійно підвищена.
  • При заковтувальному і паратонзіллярном абсцесі у пацієнта спостерігається біль у момент ковтання, а на запущених стадіях – утруднене дихання.
  • Абсцес в легкому проявляється як кровохаркання і кашлю.
  • У разі пошкодження органів малого тазу провісниками патології виявляються больові відчуття в зоні репродуктивних органів.

Діагностика абсцесу

Перебуваючи у внутрішніх органах, гнійний процес викликає ознаки, які часто імітують інші захворювання. Однак кваліфікований лікар зможе запросто визначити цю патологію. Адже поставити точний діагноз зовсім не важко за його яскравою симптоматикою.

Проте іноді на запущених стадіях при вторинному інфікуванні досить-таки складно відшукати початковий вогнище патологічного процесу. Для цього у пацієнта беруться додаткові аналізи: загальний дослідження сечі і крові, а також відбиток самого гнійника.

Постановка діагнозу здійснюється на підставі скарг хворого, даних лабораторних обстежень, а також ультразвукового і рентгенівського тестування. При абсцесі нирки і печінки найчастіше проводиться пункція органу. Як правило, всі ці відомості дозволяють з точністю визначити захворювання і зайнятися своєчасним лікуванням.

Дивіться також:  Де знімали фільм "Діамантова рука": міста і місця зйомок кінострічки

Якщо ж абсцес охоплює верхні шари шкіри, то його зможе з легкістю виявити будь-який фахівець під час огляду пацієнта.

Терапія

Незважаючи на всю серйозність захворювання, сучасна медицина здатна з успіхом справлятися з його лікуванням:

  • Медикаментозна терапія. Хворому рекомендуються протизапальні та антибактеріальні препарати, а також деякі фізіотерапевтичні процедури. За рахунок впливу медикаментів мікроорганізми всередині гнійника відмирають, вміст потроху розсмоктується, а саме запалення проходить. Однак така терапія рекомендована виключно на початкових стадіях патології і лише для поверхневих процесів. Абсцес у дітей лікується найчастіше саме за цією схемою.
  • Оперативне втручання. У разі розвитку гострого абсцесу і його ускладнень здійснюється операція, яка націлена на розкриття гнійника і відсмоктування вмісту за допомогою труб. Хірургічне втручання дозволяє досить-таки швидко домогтися поліпшення загального стану пацієнта і запобігає розвиток усіляких наслідків.

Ймовірні ускладнення абсцесу

Якщо не зайнятися лікуванням гнійника, то з часом його капсула розм’якне і вміст прорветься назовні. Саме тому наслідки патології можуть виявитися досить важкими.

  • При виході гною в черевну порожнину виникає перитоніт – надзвичайно небезпечна хвороба з високим відсотком летальних випадків.
  • У разі прориву легеневого абсцесу з’являється пневмоторакс – накопичення повітря в плевральній області, що заважає нормальному диханню.
  • Заглотковий гнійник здатний механічно перешкоджати надходженню повітря з каналами і таким чином приводити до задухи.
  • Абсцес головного мозку порушує текстуру тканин, провокуючи стійкі розлади в роботі органу.

Навіть самий безневинний, на перший погляд, гнійник може прорватися, наприклад, в кровотік, викликавши таким чином зараження крові. Так що ігнорувати ознаки запалення не варто ні в якому разі.